Діє як тиф
За словами завідувачки лабораторії пробіотиків, кандидата ветеринарних наук, старшого наукового співробітника Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН України Наталії Кравченко, розробці препарату передувала складна і кропітка робота.
«Ми його запатентували через сім років після досліджень, – каже науковець. – Препарат створено на основі родентопатогенних бактерій. «Антимишин» відносять до групи збудників кишкових інфекцій виду Salmonella enteritidis var. Issatchenko (штам Ч-1). В одному грамові препарату міститься не менше 2 мільярдів життєздатних клітин».
Біологічна дія препарату така: потрапляючи в організм гризуна, сальмонела розмножується і викликає його загибель.
«Потрапляючи в шлунково-кишковий тракт, а потім у кров тварин, бактерії спричиняють септицемію (зараження крові, – Авт.), – пояснює Наталія Кравченко. – Спочатку активність гризунів підвищується, але через 3-5 діб вони стають слабкими, мало їдять і гинуть».
На відміну від багатьох хімічних отрут, які застосовують для дератизації, бактеріальні препарати, в тому числі і «Антимишин», не мають відлякувального впливу на гризунів і добре ними поїдаються. Розвиток інфекції і загибель гризунів протікає поступово, тому шкідники не припиняють поїдання бактеріального препарату навіть у розпал захворювання.
Чернігівські науковці роблять дива на застарілому обладнанні
Патогенність родентопатогенних бактерій, незважаючи на приналежність до групи сальмонел, вибіркова. Вони є безпечними не тільки для людини, домашніх тварин і корисної дикої фауни, але і для переважної більшості видів гризунів.
«Якщо домашній кіт з’їсть заражену мишу, йому нічого не буде, – говорить завідувачка лабораторії пробіотиків. – Якщо ж кіт слабенький чи породистий, то можливий пронос. Все-таки бактерія синтезує токсини. Щури, буває, дохнуть, а буває, й ні. Велике значення має доза. Це по-перше. А по-друге, щури дуже обережні. Дехто бере «Антимишин» для щурів, але ми не рекомендуємо, бо стовідсоткової загибелі немає».
Довгий шлях в лабораторії
Провідний мікробіолог лабораторії пробіотиків Олена Дмитрук розповідає про довгий шлях виготовлення препарату.
«Штам – це виділена паличка. Ця паличка росте на МПА (м’ясо-пептонний агар, універсальна «основа» для вирощування мікроорганізмів, – Авт.), на твердому середовищі, – каже мікробіолог. – Звідти ми змиваємо її рідким поживним середовищем. Середовище стерилізуємо і туди засіваємо змиви. Змили, поставили в термостат, а далі при певній температурі вони (бактерії, – Авт.) культивуються. Маточну культуру і певну кількість рідкого поживного середовища ми розводимо в ферментері і там культивуємо вже робочу культуру, – продовжує Олена Дмитрук. – Вона у нас в десятилітрових каністрах. Далі готуємо тверде зернове середовище, стерилізуємо і засіваємо маточну культуру на зернове середовище. Ми його не просто обробляємо, а культивуємо. Як бачите, шлях доволі непростий».
Штам бактерії в пробірці
Беруть господарства, цікавляться в армії та за кордоном
Як вже зазначалося, препарат має вибіркову патогенність для гризунів. Він добре діє на польових і домашніх мишей.
Для того, щоб визначити дозу внесення, треба знати, з якими саме мишами треба боротися і в якій кількості.
«Якщо це поле і там колонія на колонії, тоді вносимо 2 кілограми препарату на один гектар площі, – пояснює норми застосування Наталія Кравченко. – Якщо на одному гектарі 20-30 колоній, то вносимо по ложці (20 грамів) у пакетиках. Цей метод ми перевіряли, він дієвий, миші пропадають».
За словами мікробіологів, «мишачий тиф» передається при спілкуванні гризунів, тому чим більше особин живе у колонії, тим тісніше спілкування. До того ж для мишей властивий канібалізм.
«Якщо якісно все обробити, то можна знищити до 90% популяції, – каже розробниця «Антимишину». – Чим цікавий препарат: термін від появи нового заселення довший, ніж у хімічних препаратів. При застосуванні хімії колонії практично одразу заселяються іншими мишами й плодяться».
Через вибіркову патогенність препарату, його купують господарства, що займаються вирощуванням органічної продукції, а також власники тваринницьких комплексів, які мають багаторічні посіви.
За словами директора Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН України Анатолія Москаленка, «Антимишином», як і ще низкою розробок, цікавляться за кордоном. Зокрема, наразі тривають перемовини з Австрією. Також «Антимишином» зацікавились військові. Зважаючи на величезну кількість гризунів у бліндажах, цей препарат, можливо, стане рятівною паличкою для бійців на передовій.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора
