52 дні без перерв та вихідних, під гуркіт ворожої техніки та свист «Градів», пекарі працювали у дві зміни по три людини, щоб без газу, в печах на дровах, за добу випікати 3-4 тисячі одиниць хліба.
Продукція пекарні райспоживспілки
Як повідомили у Чернігівській облспоживспілці, ввесь період бойових дій в області пекарня була забезпечена борошном, адже завдяки злагодженій роботі з місцевою владою та підтримці волонтерів вдалося запустити млин, що давно не працював. А от із іншими інгредієнтами було складніше. Вирішити цю проблему ріпкинським пекарям допомагали свідомі та небайдужі жителі громади.
Ріпкинські пекарі
«Молоді безстрашні хлопці пішки обходили ворожі блокпости полями та лісами по п’ять кілометрів, щоб у руках доносити до нас дріжджі з Чернігова, – розповідає голова правління Ріпкинського сільського споживчого товариства Тетяна Примаченко. – Такими ж складними дорогами у віддалені куточки громади наші працівники та волонтери мішками возили хліб на мотоциклах».
Задля того, щоб уникнути небезпечного скупчення людей у чергах, керівництво споживчого товариства разом з головою селищної ради Сергієм Гарусем закріпили за кожною вулицею свого волонтера, який щодня розвозив свіжий хліб до кожного двору.
Святослав ЖОЛУДЬ, фото Чернігівської облспоживспілки
