«Російські поети, пропагандисти, письменники – це маркери, якими ми позначаємо приналежність до тієї чи іншої культури, сприйняття, прийняття тих чи інших історичних моментів, культурних парадигм тощо, – пояснив один із учасників демонтажу, боєць тероборони і учасник бойових дій Дмитро Скрипка. – Пушкін – котрий справді, природно, не бомбардує і не обстрілює ні Чернігів, ні інші українські міста – він на тому самому прапорі «русскава міра», під яким відбувається так зване звільнення нас від так званих нацистів. Він, на жаль, – одна із складових скрєп цього самого «русскава міра». Тому – тільки повна дерусифікація та безапеляційна декомунізація! Пам’ятник Пушкіну ми передали цілим і неушкодженим по акту в музей імені Тарновського. Ми ж не орда!».
Нагадаємо, перед тим бійці 119 бригади тероборони звалили постамент російській терористці Зої Космодем’янській, який був розташований на вході біля чернігівської школи № 10, котра постраждала від обстрілів нащадків більшовиків. Сумновідомий путінський пропагандист Соловйов присвятив цьому факту окремий сюжет, назвавши бійців нацистами, які «повісили Зою вдруге». Щоправда, Соловйов забув згадати, як саме російські війська «денацифікують» Україну.
Що стосується пам’ятника Пушкіну на чернігівському Валу, то його встановили в 1900 році за гроші містян. Як прокоментував чернігівський історик Сергій Леп’явко, у другій половині ХІХ сторіччя в Російській імперії існував культ Пушкіна, і, само собою, він досягнув і Чернігова. І тому невипадково у 1900 році спорудили пам’ятник йому. Ініціатором спорудження був губернатор Євген Андрієвський.
Після російського вторгнення практично всі культурні діячі сучасного Чернігова висловились одностайно за дерусифікацію та декомунізацію міста.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора
