«Мене пересмикує»: ветеран Тарас Василенко про образи на адресу Головнокомандувача в Чернігові

Чернігівський ветеран, колишній штаб-сержант управління комунікацій ОК «Північ» Сухопутних військ ЗСУ, а нині актор Чернігівського театру ветеранів «ВОП» (Ветеранський образотворчий простір) Тарас «Кобзар» Василенко емоційно звернувся до чернігівців з приводу інцидентів під час масових заходів в Чернігові.

Під час акцій на підтримку Михайла Федорова, які відбувались на Красній площі Чернігова підлітки під час виступу гурту «Жадан і Собаки» почали скандувати образливі гасла на адресу Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. За словами Василенка, форма цього «протесту» викликає глибоке відторгнення.

Картонкові протести в Чернігові з образами на адресу Головнокомандувача

Картонкові протести в Чернігові з образами на адресу Головнокомандувача

Тарас Василенко
ветеран
«Я абсолютно притомно ставлюся до протестів. Це добре, це демократія, за це, у тому числі, українці воюють. Але коли у Чернігові, на Красній площі, під заклики бадьорого тамади і весільного звучання "Мальв" Жадана з Собаками неповнолітні юнаки та дівчата кричать: "Сирський чорт!", мене пересмикує», — зазначив ветеран.  

Василенко додає, що хоч і вважає себе в армії «людиною випадковою», така поведінка молоді в тиловому місті виглядає недоречною, незалежно від політичних симпатій чи антипатій:

«Поза контекстом протистояння навіть. От саме по собі. Це, я вважаю, неправильно, отако себе вести».

Протести з оборазами на адресу Олександра Сирського

Протести з оборазами на адресу Олександра Сирського

Сьогодні Тарас Василенко переосмислює військовий досвід через творчість. Він є учасником Чернігівського театру ветеранів «ВОП» — інклюзивного колективу, заснованого Юрієм Вєткіним. Для колишніх військових цей простір діє як засіб арттерапії та реабілітації, де через вистави та відкриті читання вони повертаються до цивільного життя. Саме тому ветеран настільки чітко відчуває вагу слів та відповідальність за них.

Резюмуючи свій допис, штаб-сержант у відставці підкреслив, що право військових на неприйняття такої форми критики є невіддільною частиною тієї ж самої демократії, за яку вони боролися:

Тарас Василенко
ветеран
«Нічого не маю проти протестів. Це нормально, це демократія. Але ж і я тоді маю право на оце своє пересмикування, вірно?»

Цей випадок, на переконання ветерана, вкотре підіймає важливе для суспільства питання: де закінчується право на свободу вираження поглядів і починається банальний брак поваги до людей та інституцій, які тримають фронт.