Про підсумки виборів, співпрацю з новообраними народними депутатами та підготовку до виборів місцевих говоримо із заступником голови обласної ради і досвідченим політиком Арсеном Дідуром.
– Арсене Володимировичу, Ви далеко не перший рік у політиці. Яку б оцінку Ви дали народному волевиявленню на позачергових виборах до Верховної Ради? І чим обумовлений саме такий склад парламентської п’ятірки політичних партій?
– На мою думку, 21 липня в країні фактично відбулася мирна революція і практично повна заміна старої еліти на нові обличчя. Беззаперечне лідерство пропрезидентської партії показало справжнє ставлення людей до тієї когорти політиків, котра мала безпосередній стосунок до влади більше 20 років.
Це була яскраво виражена демонстрація електорального протесту: люди голосували не за ідею, не за програму, вони голосували проти тих керівників при владі, які довели їх до такого рівня життя. От і все.
Аналізуючи партії, котрі зайшли в парламент, можна констатувати: «Слуга народу» – це, фактично, надія на покращення життя вже завтра. Можливо, вони ще молоді і недосвідчені, проте люди саме їм надали кредит довіри, який ті мають виправдати. Залишається тільки побажати їм не розчарувати людей.
«Опозиційна платформа – За життя» отримала голоси тих, хто хоче до Росії, це фактично «русский мир». Вони заманюють людей ідеєю швидкого закінчення війни, від якої всі вже втомилися, проте не озвучують найголовнішого – ціни за це, яка може виявитися страшнішою за війну до її переможного закінчення.
«Голос» підтримали ті, хто бажає якихось ліберальних змін, адже вони позиціонують себе як правоцентристська, проєвропейська партія, яка декларує демократичний підхід до політики.
Партію «Європейська солідарність» підтримала інтелігенція нашого суспільства, яка голосувала за Петра Порошенка, підтримувала його за часів каденції, а зараз не хоче бути серед акторів серіалу «Слуга народу».
Що ж до партії «Батьківщина», то це виключно рейтинг її лідерки, сформований за багато років у політиці, який вона міцно утримує.
Не менш красномовними є результати по мажоритарних округах – двоє самовисуванців та четверо представників партії «Слуга народу». Це, безумовно, абсолютно не заслуга цих людей – це заслуга Президента і віра в те, що він все-таки змінить життя на краще.
Крім того, на результати виборів вплинув і той факт, що ми так і не спромоглися позбутися такого ганебного явища, як підкуп виборців. Чомусь люди вперто продовжують наступати на ті ж самі граблі, не розуміючи, що ці, м’яко кажучи, нечисті на руку політики дадуть їм зараз п’ятсот чи тисячу гривень, а завтра заберуть вдесятеро більше на тарифах, цінах на продукти, знятті мораторію на продаж землі або чомусь іншому. Я не можу зрозуміти людей, які на словах прагнуть змін, а голосують не розумом, а гаманцем.
– На Вашу думку, чи вплинуть результати виборів на роботу обласної ради?
– Не думаю. Провладна партія ще дуже молода і недосвідчена, а на часі – початок роботи нової Верховної Ради, формування Кабінету Міністрів та наповнення владних структур кадровим потенціалом, який би реалізував усі передвиборчі обіцянки партії та Президента.
Обласна рада продовжує працювати у штатному режимі – єдина відмінність полягає у тому, що партії, представлені в обласній раді, починають готуватися до місцевих виборів.
– Чи готові Ви як заступник голови обласної ради до конструктивної співпраці з народними депутатами, обраними від лідерів електоральних симпатій?
– Звичайно. Завдання будь-якого народного обранця – в рамках своїх повноважень служити виборцям: зокрема й через взаємодію з органами виконавчої влади та депутатами, які мають інші повноваження.
Тому я як заступник голови обласної ради буду радий на благо всіх жителів Чернігівщини співпрацювати з народними депутатами задля сталого розвитку нашої території.
– Ви належите до політичної сили, яка не змогла подолати 5% бар’єр і опинитися у складі нового парламенту. Що порадите робити партіям, які стали аутсайдерми виборчих перегонів?
– Мені, як і іншим членам Аграрної партії, дійсно шкода, що цього разу ми не будемо в парламенті, щоб захищати інтереси села і відстоювати земельні питання. Не ті гасла, не ті обличчя партії, не та організація передвиборчого процесу – можливо, це і є спільні найголовніші помилки усіх партій. Проте згадаємо Ліну Костенко: «І кожен фініш – це, по суті, старт». Настав час серйозного аналізу причин того, чому усі ми не змогли ні ідеологічно, ні емоційно достукатися до виборців. Необхідно зрозуміти, чому люди не повірили і не побачили в нас альтернативи іншим політичним силам.
Якщо це серйозні та амбітні партії, які й надалі хочуть залишитися на політичній арені, то їм треба якнайскоріше визначитися з подальшою стратегією, щоб гідно представити себе вже на місцевих виборах.
На моє глибоке переконання, партія, яка не представлена ні у Верховній Раді, ні в органах місцевого самоврядування, просто не має права на існування.
– До речі, про місцеві вибори, які теж будуть достроковими. Невдячна справа – робити прогнози, та й взагалі – чи можна вже зараз передбачити їхні результати принаймні в нашій області?
– Спробую. Не виключено, що будуть презентовані проекти, спрямовані на розвиток Чернігова та об’єднані ідеєю розвитку місцевих територій. Можна припустити, що активними учасниками виборів стануть усі парламентські партії, плюс Аграрна партія, а також «Сила і честь».
Домінувати буде явно пропрезидентська політична сила, проте їй навряд чи вдасться сформувати в органах місцевого самоврядування монокоаліцію, оскільки є партії, які вже давно і вдало працювали та мають авторитетних представників в області.
Що стосується обласної ради – це не той орган, де може мати місце монополізм та авторитаризм. У складі нового депутатського корпусу повинні бути представлені 5-6 політичних сил, які б мали змогу домовлятися між собою, знаходити точки дотику, котрі стануть рушійною силою розбудови нашого регіону.
За відсутності монополізації влади на перший план виходить ідеологія, яка у всіх політичних партій має бути спільною – покращення життя та добробуту людей. Не варто через приналежність до різних політичних сил розхитувати човен, в якому ми усі пливемо.
Як член партії, яка не пройшла до парламенту, я розчарований результатами виборів. Проте як громадянин України щиро бажаю Президенту та його політичній силі виправдати ту надію, яку на них покладають люди. Зі свого боку, на тій посаді, яку я зараз обіймаю, готовий всіляко допомагати досвідом та своїм баченням у напрямку розвитку Чернігівщини.
