В Ічнянській громаді розгорівся черговий раунд протистояння за право дітей навчатися у рідних стінах. Там керівництво міської ради разом із лояльною частиною депутатського корпусу вкотре спробувало реалізувати так звану «оптимізацію» освітньої мережі. Цього разу під удар потрапили Ольшанський та Рожнівський ліцеї, які пропонували понизити у статусі до філій Ічнянського ліцею. Хто стоїть за спробою так званої реорганізації начальних закладів і що чекає дітей у разі успіху?
Вже очевидним є той факт, що за красивими чиновницькими формулюваннями про «підвищення якості освіти» та «вимоги реформи» ховається гірка реальність. Прийняття цього рішення означало б, що випускники 11-х класів із села Ольшана та села Рожнівка були б змушені щодня долати від 15 до 25 кілометрів до навчального закладу в Ічні.
В умовах воєнного стану це рішення виглядає не просто безпідставним, а й небезпечним. Щоденне підвезення дітей під час постійних повітряних тривог, додатковий психологічний стрес для випускників, які готуються до складання іспитів та вступу до вишів, — усе це залишилося поза увагою ініціаторів реорганізації.
Особливо цинічно ця ситуація виглядає на тлі того, що батьки кількох випускників сьогодні захищають Україну на фронті. Поки вони тримають оборону на передовій, у тилу їхніх дітей фактично позбавляють можливості спокійно закінчити рідну школу.
Закиди про «неперспективність» чи «некомплектність» Ольшанського ліцею розбиваються об конкретні факти. Завдяки системній підтримці місцевих сільськогосподарських підприємств — ПП «Каштан» та ТОВ «Ічнянський» — заклад отримує постійну допомогу: від ремонту приміщень і системи опалення до облаштування сучасних внутрішніх вбиралень. Більше того, місцеві аграрії опікуються наповнюваністю класів за власний коштит. Придбання житла для родин внутрішньо переміщених осіб (ВПО) вже дозволило залучити до ліцею додаткових учнів, і ця робота триває. Село живе, розвивається і має чітку перспективу.
Про необхідність збереження навчального закладу на засіданні сесії переконував і депутат міської ради, керівник ПП «Каштан» Олександр Бондар. Проте чути аргументи та голос громади готові були далеко не всі.
Під час голосування за реорганізацію ліцеїв «за» висловлення позиції проти інтересів селян підтримали 12 депутатів та міський голова:
Бутурлим О.В., Грищенко А.К., Кібільдас Н.В., Купрієвич В.С., Бондар М.М., Кутовий О.В., Кутова Тамара М., Кутова Тетяна М., Герасименко Г.В., Котко І.В., Радченко М.А., Сайченко І.В., Карпець О.В.
Загалом проєкт набрав 13 голосів із необхідних 14. Рішення не прийнято!
Завдяки принциповій позиції свідомих депутатів, які проголосували проти або утрималися, ліцеї наразі вдалося відстояти. Відтак, діти отримують можливість закінчити навчальний рік у стінах рідних шкіл.
Поразка під час голосування викликала бурхливу реакцію з боку очільниці громади. У публічному просторі вже лунають заяви про намір «накласти вето». Однак такі заяви свідчать лише про юридичну необізнананість або свідоме введення мешканців в оману: відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вето накладається виключно на прийняте рішення. Накласти вето на проєкт, який не набрав необхідної кількості голосів, юридично неможливо — рішення просто вважається неприйнятим, і чинним залишається існуючий стан справ.
Не менше запитань викликає і процедура ведення сесії. Питання «Про затвердження перспективного плану формування спроможної мережі закладів освіти» було знято з розгляду головуючою Оленою Бутурлим одноосібно, без належного голосування депутатського корпусу, що є прямим порушенням регламенту.
Наперекір вимогам законодавства щодо забезпечення прозорості діяльності органів місцевого самоврядування, відеозапис пленарного засідання так і не був оприлюднений у визначений законом термін.
Віталій НАЗАРЕНКО
