Золота жила з відходів: в чиї кишені течуть мільйони зі сміття у Михайло-Коцюбинській громаді?

Сфера поводження з побутовими відходами громадах Чернігівщини давно перетворилася зі звичайної комунальної рутини на прибутковий бізнес. Стабільний потік бюджетних коштів, гарантований попит та мінімальний контроль роблять ринок вивезення сміття надзвичайно привабливим. Яскравим прикладом того, як бюджетні мільйони розподіляються за зачиненими дверима, стала закупівля Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району. Голова громади Ніна Ворох підписала договір на послуги з вивезення сміття із ФОП Нікітенко на вражаючу суму — 2,3 мільйона гривень. Утім, найбільше запитань викликає не стільки сума, скільки схема, за якою відбулася закупівля, довгостроковість зобов’язань та умови самого договору.

Обхід торгів та угода на 5 років замість річного контракту

Закупівлю було проведено через пряму процедуру — без використання системи відкритих торгів. Підставою для цього стало Розпорядження №33, у якому селищна рада послалася на підпункт 5 пункту 13 Постанови КМУ №1178 (так звані «Особливості» здійснення закупівель під час воєнного стану). Сформульована підстава звучить як «відсутність конкуренції з технічних причин».

Сформульована підстава звучить як «відсутність конкуренції з технічних причин»

Яке ж обґрунтування надала Михайло-Коцюбинська селищна рада? Замовник спирається на два документи: Рішення виконавчого комітету №544 від 12.12.2021 року та протокол №1 засідання конкурсної комісії від 20.12.2021 року.

Із зазначеного випливає ще один факт – угоду з підприємцем уклали одразу на цілих 5 років (до кінця 2026 року). Очевидно, що прив’язка до старого конкурсу 2021 року та розтягування контракту на п’ятирічний термін підміняє собою справжню технічну відсутність конкуренції. Юридичний статус чинного виконавця за багаторічним договором та «відсутність конкуренції з технічних причин» — це абсолютно різні речі, що фактично блокує доступ інших учасників до ринку на роки вперед.

❮

❯

Договір №154: тарифи «за годину» та розмиті обсяги

Ще більше суперечностей виявляється під час детального аналізу самого Договору №154. Перше, що привертає увагу це – нетипова методика розрахунку тарифу.

Так, договором встановлено тариф: 1 681,85 грн — за 1 машино-годину (збирання та вивезення) та 66,84 грн — за 1 м³ (видалення відходів).

Такий підхід прямо суперечить Порядку формування тарифів, затвердженому постановою КМУ №1031. Згідно з нормативно-правовими актами України, тариф на послуги з поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, відновлення та видалення) розраховується виключно за 1 м³ або 1 тонну. Встановлення оплати за «машино-години» створює ризики маніпуляцій із фактично відпрацьованим часом техніки.

❮

❯

Друге, що впадає в око це – відсутність чітких обсягів закупівлі. У документі чітко зафіксована підсумкова сума — 2 300 000 грн. Проте в угоді відсутні ключові показники. Зокрема не визначено загальний річний обсяг послуг у кубічних метрах чи тоннах. А також не вказано конкретну кількість машино-годин, яку підрядник має відпрацювати на цю суму.

Фактично Ніна Ворох, як підписант і очільниця Михайло-Коцюбинської громади, віддає 2,3 млн грн бюджетних коштів без фіксації чіткого та вимірюваного обсягу робіт, що ускладнює подальший контроль і перевірку ефективності використання коштів громади.

2,3 мільйони ФОПу

Ситуація з вивезенням сміття у Михайло-Коцюбинській громаді є показовою. Використання формальних приводів для уникнення відкритих торгів, укладання договору одразу на 5 років, а також розмиті умови угоди з формуванням тарифу в «машино-годинах» залишають багато відкритих питань до керівництва селищної ради та особисто голови Ніни Ворох.

Цікаво, що ФОП Нікітенко у Михайло-Коцюбинській громаді має й інші підряди, які він отримав поза конкуренцію через систему допорогових закупівель як от – благоустрій кладовищ, перевезення вантажів, видалення аварійних дерев. Фактично замість комунального підприємства «Єдність» бюджетні мільйони у громаді освоює приватний підрядник.

Віталій НАЗАРЕНКО