Люди падали з ніг, але працювали
Коли на початку 2022 року почалися ворожі обстріли і снаряд влучив у завод, працівники все одно не зупинили свою роботу, а продовжували вже в ручному режимі випускати продукцію, так потрібну чернігівцям, і не тільки їм.
– Під час облоги Чернігова для нас основним завданням було забезпечити чернігівців хлібом, – розповідає інженер-технолог Чернігівського хлібокомбінату №2 Світлана Єнакій. – І як нам не тяжко було, ми з цим завданням справлялися. Коли ракета попала в завод, то попри відсутність електрики, води, в досить таки важких умовах ми старалися, щоб люди були з хлібом. Не дивлячись на обстріли, ми виходили щодня рано-вранці і до початку комендантської години випікали хліб.
Маркетолог Марія Євминець горда за своїх земляків, адже в перші дні облоги, чернігівці самі приходили і пропонували свою допомогу, розуміючи, що все тоді робилося тут вручну.
– З самого першого дня повномасштабного ворожого наступу кожна людина по-особливому почала цінувати хліб, – розказує маркетолог Чернігівського хлібокомбінату №2 Марія Євминець. – Найдужче переживали літні люди, які так і казали: «Головне, щоб був хліб, щоб голоду не було». Таке виняткове ставлення чернігівців я помітила вже у перші години, коли росіяни почали обстрілювати місто. У Фейсбуку та в інших соцмережах, коли ще був Інтернет, вони почали писати і запитували – що буде з хлібом? Ми, як могли, заспокоювали людей і казали їм, що хліб ми все рівно будемо випікати і доставляти населенню. Навіть, коли снаряд влучив у хлібозавод, наші пекарі проявили мужність і дбайливо продовжували робити заміси тіста й випікати хліб. Я можу сказати, що це був справжній хлібний фронт, бо ми працювали стільки, скільки це було можливо.
Особливе, дбайливе ставлення до хліба передавалося з покоління новій генерації українців. Але щоб з такою чуйністю та теплотою говорив хтось і про саму технологічну споруду, в якій виготовляється хлібний продукт, я ще не чув. Директорка Чернігівського хлібокомбінату №2 Ольга Заїка так поважно говорить про саму піч, ніби про людину.
– Це наша основна трудівниця. Вона дуже старається, робить потрібну продукцію – запашну, гарну, апетитну, – оповідає Ольга Заїка. – В період облоги і зараз люди дуже зацінували хліб. Вони сприймають його як святиню. Насправді, хліб треба відчувати, як він дихає…
Ольга Заїка та Олександр Новик
І це справді так. Продукція хлібокомбінату №2 реалізується не тільки в Чернігові та в різних куточках області, а й через волонтерів доставляється на Схід, де воюють з російським загарбником наші захисники.
У період окупації області та облоги Чернігова досить складно було з логістикою, особливо з доставкою на комбінат борошна. Доводилось в основному випікати білий хліб, бо в наявності мали лише пшеничне борошно.
Комерційний директор хлібокомбінату Олександр Новик пригадує, як під час блокади було таке, коли машина виїжджала з хлібокомбінату і не могла навіть нікуди далі проїхати – люди просто її нікуди не пускали.
– Доводилося прямо тут, біля прохідної, продавати людям хліб, – каже Олександр Новик. – А людей біля заводу стояло в черзі десь 200-300.
Батон «Прикордонний» – і смачний, і патріотичний
Віднедавна у Чернігівському хлібокомбінаті №2 з’явилася новинка – батон «Прикордонний».
Про те, як виникла ідея розробки нового виробу, розповів комерційний директор цього хлібокомбінату Олександр Новик.
– У цей нелегкий для країни та нашої області час водії комбінату розвозять хліб у найвіддаленіші куточки Чернігівщини, навіть у ті, де кожен день відбуваються обстріли, а це, зокрема, в Новгород-Сіверській та Семенівській громадах, тобто прикордонні регіони, – зазначив комерційний директор.
Коли доставлять хліб у прикордонні села, люди неабияк дякують і водіям, і тим, хто його виробляє, адже в такі місця мало хто приїжджає. І тому, аби підтримати селян, які щодня відчувають на собі жахливі обстріли, й виникла ідея створити виріб під назвою «Прикордонний».
– Ми не просто дали таку назву, а й «пошили» для кожного батону камуфляж, – деталізував Олександр Новик, – тобто упаковка відтіснена малюнком у темно-зелений колір. Цей рецептурний батон – дуже смачний і саме таким ми його доставляємо своїм споживачам. Реалізуємо такий виріб не лише у прикордонні, а й у магазинах мережі АТБ та інших точках нашої фірмової торгівлі.
Без хліба життя немає
З березня минулого року і по сьогодні вироблений на заводі хлібець реалізується не тільки в торговельній мережі, а й на замовлення волонтерів безкоштовно доставляється насамперед родинам загиблих військовослужбовців та погорільцям – сім’ям, які втратили житло внаслідок російської агресії.
Як розповіла Марія Євминець, в найближчій перспективі хлібокомбінату – реалізація напрацьованих ідей, аби задовольняти потреби споживачів.
Хлібний конвеєр
– Ми працюємо для того, щоб покупці були задоволені нашими виробами. А робота колективу – це і є наш вклад у продовольчий фронт. А тому ми не зупиняємося на досягнутому і працюємо заради нашої перемоги, – акцентувала увагу маркетолог хлібозаводу.
Ця війна ще раз довела, що ліпше мати свій хліб недопечений, ніж чужий перепечений. А завдяки працівникам Чернігівського хлібозаводу ми маємо свій хліб, так дбайливо випечений.
Заготовки здоби
А загалом, як зазначила Світлана Єнакій, без хліба взагалі життя немає.
– Як хліб буде, то і все буде, – резюмувала пані Світлана. – Де є хліб, там є життя, де є життя, там є надія.
Сергій КОРДИК, фото автора
