Вдарили перші морози і насіннєва картопля фермерського господарства «Напорівське» переїхала з сортувального цеху в картоплесховище.
«У нас тут комфорті умови утримання картоплі. Сховище витримує до мінус десяти градусів морозу, – пояснює власник «Напорівського» Григорій Ткаченко. – При нижчих температурах сховище, звісно, потребує опалення».
Картоплею в господарстві завідує дружина Григорія Михайловича Валентина Володимирівна. Вона знає, де і які сорти зберігаються.
«Оце – «Королева Анна», середньоранній сорт, а це – «Конект» – пізній, – показує вона. – Ця картопля всередині жовта. Бачите, яка рівненька та красива? За смаковими якостями вона значно переважає ту, що селяни вирощують у себе на городах».
Цьогоріч середня врожайність картоплі в «Напорівському» склала близько 38 тонн з одного гектара. Врожаєм тут задоволені, хоча росту бульби й не надто сприяли погодні умови.
«Потенційна врожайність цих сортів складає 100 тонн з одного гектара, – говорить Григорій Михайлович. – Звісно, під потенційною врожайністю ми повинні розуміти ту врожайність, яка може бути при створенні всіх сприятливих умов. У минулому році на поливі «Королева Анна» дала 700 центнерів з гектара».

Ігор Блоха та Григорій Ткаченко
Таким показникам може позаздрити будь-який бувалий картопляр.
Проблем із збутом немає.
«Картоплю збуваємо на Південь посередникам, які працюють із Миколаєвом та Одесою, частково з Маріуполем. З торговими мережами співпрацювати невигідно – там дев’яностоденне відтермінування оплати плюс повернення», – пояснює аграрій.
Для дрібного фермера з Берестовця Ігоря Блохи це поки що захмарні показники. Тому й приїхав по досвід до свого колеги – до речі, чинного керівника районного осередку Асоціації фермерів та приватних землевласників – Григорія Ткаченка.
«Планую відпрацювати технологію на п’яти гектарах, – ділиться планами Ігор Іванович. – Картопля – це затратна культура, і тут потрібен чіткий механізм, щоб не потрапити, як кажуть, на слизьке і отримати бажане, але і віддача від неї – хороша. Це – одна з найрентабельніших культур».
Ну що ж? Як кажуть, в добру путь! Добре, коли українці підтримують одне одного не лише словами!
Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора