Біологічна лабораторія, яких в Україні – одиниці! Так можна назвати лабораторію ТОВ «Земля і воля», де розводять корисних комах. За головну тут – технолог із виробництва трихограми Олена Іванівна Рудько – досвідчений спеціаліст з дипломом факультету захисту рослин Української сільськогосподарської академії (нині НУБіП, – Авт.), досвідом викладацької діяльності в Бобровицькому фаховому коледжі та більш ніж десятилітньою практикою вирощування трихограми.
А починалося все у 2012 році. На той час господарство вже мало успішний досвід застосування цього біологічного способу захисту кукурудзи, закуповуючи трихограму в перевіреного постачальника. Поміркували, порахували – і вирішили вирощувати корисних комах самостійно.
Олена Рудько пригадує, як після однієї з нарад її покликали до себе генеральний директор товариства Леонід Яковишин і його заступниця Валентина Чернякова.
«Мене запитали, чи можна підприємству зайнятись трихограмою. Я, не розмірковуючи, відповіла, що якщо платити такі великі гроші, то краще й справді відкрити власну лабораторію. Так і зробили, а вже у 2013 році на поля господарства почали вносити власну трихограму», – пригадує Олена Іванівна.
Нині у біологічній лабораторії під керівництвом Олени Рудько працює шість лаборантів з відповідною кваліфікацією та досвідом роботи, а також один допоміжний працівник. Саме ж приміщення займає два поверхи з кабінетами для різних операцій.
«Розмножуємо трихограму у банках, – пояснює технолог. – Зсередини банки зволожуємо, потім сиплемо туди яйця молі і крутимо банки круговими рухами так, щоб яйця прилипли до стінок. Потому вкидаємо сюди порцію трихограми».
За словами Олени Рудько, трихограму розмножують на яйцях зернової молі.
«Банки накриваємо серветками, і на третій день, коли трихограма червоніє, зчищаємо її. Після цього вводимо в діапаузу», – говорить про завершальний етап процесу.
Діапаузою вчені називають своєрідний процес сну або спокою. Зволікати і перетримувати у банках трихограму також не можна. Бо якщо її протримати не три дні, а п’ять, то тоді ентомофаг чорніє, і тривалість її зберігання складає не більше одного місяця.
«Трихограма, яку ми вводимо в діапаузу (період спокою, зимової сплячки), може зберігатися рік і більше. Отож коли нам треба, ми її пробуджуємо», – пояснює технолог.
У цьому процесі важливі температурний та світловий режими. Так, після того, як лаборанти накатали в банках яйця молі, температурний режим повинен бути не менше 25 градусів Цельсія. Лише за таких умов відроджена трихограма здатна заразити яйця молі.
До того ж ця корисна комаха світлолюбна, тому лампи, де зберігають її личинки, завжди мають бути увімкненими.
Аби в лабораторії завжди було світло та тепло, господарство подбало про твердопаливний котел та власну дизельну електростанцію. Як тільки вимикають світло – вмикається генератор!
Здавалося б, що там ті личинки? Однак клопоту над ними, як над малими дітьми: щось не так зробив – і вся робота коту під хвіст! Забув прогуляти – вважай праця пропала! Так-так – прогулянки для трихограми є обов’язковим елементом.
«На наступний день після зчищання з банок трихограма дві години «гуляє», – пояснює завідувачка лабораторії.
Для отримання потрібної кількості трихограми її вирощують і зберігають в холодильниках біолабораторії до того моменту, коли потрібно проводити захисні заходи.
Личинки настільки маленькі, що помітити їх неозброєним оком неможливо. Судіть самі – в одному грамі їх нараховується від 80 до 100 тисяч штук. З однієї ж банки виходить до 8 грамів трихограми, тобто в одній трилітровій банці знаходиться близько одного мільйона личинок трихограм. Один мільярд таких личинок важить всього 12,5 кілограмів!
Тримають «червону» трихограму в холодильній камері з температурою повітря на рівні 1-2 градусів тепла. Виводять її зі стану спокою теж поступово: з плавним підвищенням температури протягом певного періоду, з імітацією природних умов закінчення зимівлі. І відбувається це, звісно, не за один день. Увесь процес введення та виведення трихограми з діапаузи займає 6-7 днів і потребує особливої уваги з постійним контролем температури та вологості, щоб наблизити цей процес до природного.
«Будять» комаху, коли починається літ стеблового кукурудзяного метелика.
«У нас він розтягнутий до одного місяця. Тому дуже важливо провести внесення трихограми в перші два тижні льоту шкідника, – каже головний агроном ТОВ «Земля і воля» Олексій Дзигун. – Раніше ми розкидали трихограму з літака, зараз робимо це з допомогою агродронів, процес повністю комп’ютеризований і для цього процесу встановлено спеціальне обладнання, – продовжує Олексій Федотович. – Трихограму розносить потоком повітря на листки кукурудзи, там вона має знайти яйця кукурудзяного метелика і відкласти свої».
Головний агроном господарства пояснює: личинка трихограми веде хижий спосіб життя і заражає яйця більш ніж двохсот видів метелика. Тож користь від цієї комахи – очевидна.
«За сезон трихограма дає в польових умовах ще 4-6 поколінь. Тобто, якщо ми вносимо 100 тисяч штук на один гектар, то за один сезон трихограм буде до пів мільйона штук на один гектар», – рахує Олексій Дзигун.
Найбільшої шкоди врожаю кукурудзи завдають гусениці, які вийшли з перших яйцекладок і вгризаються в стебло рослини нижче кріплення качана, в ніжку або сам качан. Тож від вчасного внесення «корисної комахи» залежить багато. У «Землі і волі» процес біологічного захисту росин поставлений на конвеєр і відпрацьований до автоматизму. І це не прості слова, а доконаний факт, підтверджений результатом.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото Миколи Тищенка
