Гарбуз – культура одноосібників
Олексій Пищенко каже, що гарбузом їхня родина займається чотири роки. Про цю культуру та особливості вирощування дізнались з Інтернету. Як завбачливі люди, не стали ризикувати, а спробували різні сорти.
Батько та син – гарбузоводи
«У нас був «Український багатоплідний», «Данка Полька», але зупинились на турецькому сорті «Турка», який виявився найбільш врожайним», – каже Олексій.
Чоловік пояснює особливості вирощування гарбузового баштану: «Після посіву гербіцидом площу не накриваємо, тільки механічна просапка. Міжряддя проходимо культиватором, – говорить Олексій. – Думаємо в цьому році зробити механічний просапник, щоб полоти в рядку. Це дешевше і більш практично, бо гарбуз любить, щоб була просапка».
Родина Пищенків – типові одноосібники. В обробітку – трохи більше 20-ти гектарів. Переважно це їхні паї, які забрали в холдингів, ще кілька гектарів господарі орендують, виплачуючи орендну плату вдвічі більшу за холдинги.
З техніки – два трактори МТЗ. Мріють про «китайця» на 50 кінських сил.
Пищенки є першопрохідцями в Носелівці. Займаються гарбузом з 2021 року. Нині вони – найбільші сівачі цієї культури. За ними підтягуються інші.
«Здебільшого зараз у нас в селі сіють по гектару, по два. Ми ж плануємо в цьому році відвести під гарбуз вісім гектарів, а в минулому році у нас було гектарів п’ять», – каже Олексій Пищенко.
Гарбузоводи з Носелівки обрали сорт «Турка» через те, що насіння цього сорту має найкращу фактуру і є найважчим. Так, якщо мішок «Української багатоплідної» важить близько 25 кілограмів, то мішок «Турки» – 32.
Пророщене насіння «Турки»
«Наше насіння брали на олію, забирали оптом. Я здавав на аналіз, бо без аналізу не брали, – згадує Олексій. – Сусід наш також туди здавав на аналіз, але в нього була «Українська багатоплідна», то в «Турки» олійність була значно краща».
Починали з малого
Родина землеробів обробляє близько 20 гектарів землі. В структурі посівів були різні культури, однак жодна з них не давала такого прибутку, як гарбуз.
За словами землеробів, для старту гарбузового бізнесу потрібно небагато. Суми може потягнути кожен, хто працює на землі. Починали носелівці з комбайну виробництва компанії «Мороз», вартістю 2 тисячі доларів.
«Перші врожаї ми збирали комбайном «Мороз» – у нього одна труба сепарації завдовжки півтора метри та відсутній підбирач. Гарбуз накидали вилками вручну чоловік вісім. Далі везли його на мийку, для цього в нас є ванни. Все, що спливало нагору, ми забирали на сушарку, а «потопельники» з відходами виливали на город, – пояснює технологію батько Олексія Юрій Петрович Пищенко. – Для того, щоб справитись з такими обсягами сирого насіння, ми спочатку змайстрували невелику сушарку. За один захід з неї отримували два з половиною мішка. Сушить вона годин шість. За день встигали двічі посушити, тобто п’ять мішків. Пізніше зробили більшу сушарку, також на дровах».
На удосконаленій сушарці стоїть «равлик» (вентилятор) з кіловатним електромотором, який нагнітає і ганяє повітря, щоб насіння краще підсихало та не пригорало – такий принцип роботи. Завдяки цьому минулого року родина Пищенків висушила на такій примітивній сушарці п’ять тонн гарбузового насіння.
Наразі гарбузоводи Носелівки збираються розширювати площі. А задля цього удосконалюють методи збору насіння гарбуза.
«Ми придбали гарбузовий комбайн в Умані, – каже Олексій. – Купували вживаним, там хлопці займаються олійним гарбузом і виробництвом комбайнів. Він у них два сезони відпрацював, домовився взяти за пів ціни».
Уманський комбайн – значно потужніший та досконаліший за «морозівський». Якщо в «Мороза» – одна труба сепарації, відповідальна за очистку насіння, то тут їх дві – кожна завдовжки два метри. На комбайні зверху стоять дві бочки для води, загальною ємністю 400 літрів. Цього вистачає на два гектари. З водою насіння гарбуза після комбайна виходить більш чистим і не потребує додаткового миття – одразу на сушарку. Це економить час і кошти, бо насіння буде сухіше, до того ж не буде відходів, тож на виході власники цього комбайну отримають більшу кількість гарбузових зерен.
До того ж не треба таку кількість людей, адже на комбайні є колесо-підбирач, яке подає гарбузи з рядка в бункер.
Ринок, що стрімко розвивається
Порівняно з закордонними аналогами, наші комбайни – в рази дешевші.
«Новий такий коштує 500 тисяч гривень, вживані турецькі аналоги удвічі дорожчі за ті, які виробляють українці, – каже Олексій Пищенко. – Це, треба сказати, кустарне виробництво, яке швидко розвивається. Зараз в Україні ми спостерігаємо своєрідний бум на гарбузові комбайни. У цих хлопців стоїть цех в Умані, комбайн вони виготовляють за два тижні. Замовлень вистачає».
Гарбуз стає все більш цікавою культурою для українського селянина. Тільки по Носелівці вже гектарів до 20-ти точно будуть сіяти. По сусідніх селах також є гарбузоводи з комбайнами. Культура рентабельна, адже «Турка» може дати одну тонну сухого насіння з гектара, а перекупи забирають її по 85 гривень за кілограм. У підсумку з одного гектара можна отримати до 2 тисяч доларів прибутку. Цікавить ця культура і багато крупних агрофірм, які сіють гарбуз сотнями гектарів і мають більш потужні сушарки. Ті експортують його напряму за ціною 3 долари за кілограм.
Що буде далі?
«Ще кілька років – і ціна піде на спад, – прогнозує Олексій. – Ажіотаж на вітчизняні гарбузові комбайни показує, що гарбуз стає цікавою культурою. Плюс холдинги починають сіяти по 500-700 гектарів. Втім, насіння хоч і буде багато, але сильно в ціні воно не впаде – гривень 75-80 буде триматись. Хіба що перекупи будуть збивати. Вихід – кооперуватись і здавати великими партіями за більшу ціну».
У будь-якому разі, гарбуз – це вигідно. Маючи невеликі обсяги землі, не треба будувати чи купувати великі ангари, наймати дорогі комбайни – все можна зробити або купити за відносно помірними цінами. Якщо у вас 5-8 гектарів, то всі капіталовкладення окупляться за один рік. Але починати можна і без комбайна: по селах таких агрегатів стає все більше, тож вигідно винаймати. Ціна обмолоту складає в середньому 150 гривень за один мішок сирого насіння, в грошовому еквіваленті ви повинні віддати власнику комбайна десяту частину від намолоченого, 90% прибутку – ваші. Головне – правильно підібрати сорт та технологію.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора
