І справа тут не в повільній бюрократії, а в тваринному страху. Перефарбовані «регіонали» та приховані колаборанти, які досі чіпляються за владні крісла, панічно бояться навіть імені людини, яка була уособленням Революції та Спротиву. Адже Віктор Панаско — це не просто військовий. Це Сотник Майдану. Людина, яка йшла на кулі і вела в бій хлопців з дерев’яними щитами.
Для колишніх «регіоналів» і латентних зрадників, які й досі керують Черніговом, постать Віктора «Іранця» Панаска — це смертельний вирок їхній репутації.
Саме тому на Черкащині, у Холодному Яру, Сотнику віддають належні почесті, а в рідному Чернігові питання увічнення його пам’яті свідомо блокується. Тихий і підлий реванш тих, кого недодекомунізували та недолюстрували.
Чернігову має бути соромно за свою владу, але не за своїх людей. Вічна шана і пам’ять Іранцеві. Його ім’я вже висічене в пантеоні українських Героїв, і жоден корумпований чиновник не здатний зменшити масштаб його особистості.
Проте наш обов’язок — бути гідними слави Сотника. Ми не маємо права дозволити перефарбованій наволочі викреслити Віктора Панаска з історії Чернігова. Справжня пам’ять — це не просто квіти біля пам’ятників, це продовження його боротьби. Очищення Чернігова від колаборантів, регіоналів та пристосуванців у краватках — це той бій, який ми зобов’язані виграти в тилу, заради пам’яті тих, хто вів нас уперед на передовій.
{youtube}TQUbZAmpM6Q{/youtube}
Герої не вмирають!
Сотнику — Честь!
Слава Україні!
