За цим всім – Людина-епоха, яка ще за життя стала вагомою частиною історії та традицій Ніжинської вищої школи. Власне, Григорій Васильович цю історію й творив: фахово, з розумінням важливості власної місії, з посмішкою, щиро та всім своїм великим українським філологічним серцем.
Протягом 55 років служіння Гоголівському вишу формував обличчя української інтелігенції: вчителів, науковців, культурологів, музейників, істориків, письменників, поетів, журналістів.
Щодня – у праці, щоденно – у науковому та дослідницькому пошуку, щохвилинно – з думкою про Університет, освіту та культуру.
Викладач, Людина, Українець!
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Григорія Васильовича Самойленка.
