Батьку мій
Слова Сергія Дзюби, музика Бориса Раденка
Вже на скронях батька – заметіль,
Прижурила серденько вона.
Я візьму натомлений твій біль,
Щоб не так виднілась сивина.
Приспів:
Сивий птах у вирій відліта,
Клекотом прощаючись з селом…
Батьку рідний, де твої літа,
У яких так молодо було?!
На твоїх стежках – мої сліди.
За роками – роки, як вода…
Знов заквітнуть й одцвітуть сади,
Тільки цвіт зі скронь не опада.
Приспів
До тебе спішу я звідусіль.
Тихий вечір з нами гомонить.
Я візьму натомлений твій біль,
Тільки, батьку, треба, треба жить!
Приспів
НОТИ
