У княжому місті Новгороді-Сіверському, попри щоденну загрозу ворожих обстрілів та гудіння безпілотників, що не дають спокою прикордонню, розпочала свою діяльність перша парафія Православної Церкви України — храм Воскресіння Христового. Подія – глибоко символічна, адже духовне відродження міста відбувається в умовах війни, коли кожен крок до утвердження української ідентичності стає актом справжнього спротиву. Громада на чолі з настоятелем отцем Вячеславом Павленком та церковним старостою Віталієм Кромом, наразі орендує порожнє приміщення, що належить Українському товариству глухих, сплачуючи за нього 5000 гривень на місяць. Усі витрати на утримання парафії покриваються виключно за рахунок добровільних пожертвувань вірян, які тривалий час чекали на появу української церкви у своєму місті.
Рішення про відкриття парафії ПЦУ в Новгороді-Сіверському назрівало роками. Отець Вячеслав тривалий час згуртував вірян, проводячи богослужіння просто неба в місцевому парку, а вже на цьогорічний Великдень освячувати святкові дари прийшли сотні мешканців, що підтвердило величезний запит громади на рідне слово та молитву. Нове життя в орендоване приміщення парафіяни вдихають буквально власними руками.
Віталій Кром розповідає, що іконостас уже змайстрували самотужки, а зараз так само власноруч працюють над створенням престолу.
Особливим піднесенням для громади стало встановлення хреста на будівлі майбутньої церкви минулого тижня. Цей момент закарбується в історії міста, адже святиню піднімали під звуки канонади.
Символічно, що процес духовного відновлення розгортається на тлі багатовікової та складної історії міста. Поруч із новоствореною парафією височіє величний Спасо-Преображенський монастир, заснований на березі Десни у першій половині XI століття — за різними версіями, або князем Мстиславом, сином Володимира Великого, або його братом Ярославом Мудрим. Його стіни пам’ятають похованого у Михайлівській церкві в 1179 році князя Олега Святославича, відомого за «Словом о полку Ігоревім» як Олег Гориславич, а також видатного діяча Лазаря Барановича, який розпочинав тут свою просвітницьку працю. Наразі цей історичний комплекс перебуває в користуванні громади УПЦ, яка донедавна офіційно мала приставку Московського патріархату.
Контраст між тисячолітньою святинею та скромним орендованим приміщенням, де силами ентузіастів народжується новий український храм, лише підкреслює важливість і складність шляху, який сьогодні долає Новгород-Сіверська громада заради повернення до власних духовних джерел.
Віталій НАЗАРЕНКО
Фото Віталія Крома
