У Ніжинському районі Чернігівської області агрохолдиги, які орендують землі на території Комарівської та Крутівської громад, роками розорюють археологічні пам’ятки – курганні могильники, вік яких нараховує від 3 до 4 тисяч років. Голови місцевих громад, на яких покладено обов’язок охорони археологічної та культурної спадщини, абсолютно інертні у власній бездіяльності. Не виявляють активності і правоохоронні органи, які ще у 2019 році отримали офіційно завірені профільними спеціалістами акти знищення тисячолітніх пам’яток.
«Це – курган «Вовча Могила», – показує на всіяний пшеницею насип журналіст та учасник об’єднання «Хранителі курганів» Віталій НАЗАРЕНКО. – Приблизний вік кургану – ІІ-І тисячоліття до нашої ери. Це – пам’ятка археології місцевого значення, яка має власний охоронний номер. Покійна мама розповідала, що в дитинстві вони малечею спускались з кургану, який тоді був справжньою горою. Наразі ми ж бачимо, що від тієї гори залишився один лише горбик».
Розораний та засіяний агрохолдингом “Агротрейд” курган “Вовча Гора” (ІІ-І тис. до н.е)
2019 році за заявою журналіста спеціалісти трьох державних профільних інституцій ґрунтовно дослідили та зафіксували факти знищення пам’яток археології. Акт із описом порушень та фото фіксацією передали в прокуратуру та поліцію, однак жодних дій з боку правоохоронців вчинено не було.
«Вовчу Могилу» продовжує безкарно знищувати великий агрохолдинг «Агротрейд», який обробляє землі поблизу села Прохори. Все це за повної і цілковитої бездіяльності місцевого голови громади.
Аби захистити рештки курганів від знищення журналіст збирається повторно звернутись до правоохоронних інстанцій та змусити їх діяти, а також зобов’язати місцеві громади впорядкувати облікову та земельну документацію.
Це проблема – характерна для всього Чернігівського Полісся. Так, за інформацією Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, на Чернігівщині відомі та взяті на облік 1764 курганів доби бронзи – раннього залізного віку (ІІ-І тис. до н. е.). Переважна їх більшість розташована у південних районах області, в місцях кочування племен скотарів.
Через відсутність відповідної облікової та землевпорядної документації на сьогодні ці пам’ятки давнини залишаються не захищеними. Адже інтенсивна діяльність, пов’язана із сільськогосподарським товарним виробництвом, передбачає суцільну щорічну оранку земель, у тому числі територій, де розташовані кургани.
Разом із тим, насип кургану є невід’ємною частиною поховальної пам’ятки, предметом охорони; він може містити як основне, так і впускні більш пізні поховання, елементи тризни, кам’яні баби або дерев’яні стовпи, окремі археологічні знахідки, у тому числі із дорогоцінних матеріалів (золото, срібло, інкрустація камінням тощо). За допомогою дослідження насипу кургану та території, що прилягає до нього, можна реконструювати обряд поховання, конструкцію поховальної камери. Таким чином, розорювання земель під посів сільськогосподарських культур на території курганів призводить до пошкодження або і повного нівелювання насипів курганів, як їх маркерів, знищення власне курганів і їх складових, а також до незаконного привласнення вартісного державного майна (керамічного та речового матеріалу) та руйнування зразків антропології та палеозоології, які містяться у насипах.
Руйнування кургану “Вовча Могила” зафіксовано офіційно, однак віз і нині там
Відсутність належного захисту тисячолітніх курганів призводить до їх знищення. А поодинокі випадки, які проявляє громадськість, не вирішують проблеми в корені. Зокрема Віталій НАЗАРЕНКО у співпраці з одним із землекористувачів відновив безіменний курган і встановив на ньому мальтійський хрест як знак присутності на цих земляків козаків та їх культури.
1644
