Якомога швидше знайти роботу – про це мріє кожен, хто втратив джерело доходу. Якщо не вдається вирішити проблему самотужки – краще звернутися до професіоналів.

Янголи війни… Саме так хочеться сказати про тих, хто, незважаючи на небезпеку та обстріли, витягував з тенет смерті життя.

Психолога Віктора Мозгового з Чернігова вже не раз запрошували виступити на найпрестижніших міжнародних симпозіумах. Віктор Іванович побував в Італії, Великобританії, Угорщині…

Старший солдат Дмитро на позивний «Чорний» ще 2014 році пішов на Донбас боронити свою країну у складі артилерійської батареї. А під час оборони Чернігова герой опинився у так званих військах забезпечення. Під постійними обстрілами, ризикуючи власним життям, він доставляв усе необхідне нашим бійцям на позиції.

Сплюндрована та зранена кривавою москвою Лукашівка підняла болючу тему зміни парафії.

Самовіддано захищав Чернігів під час ворожої навали добровольчий підрозділ «Ветерани МВС України».

Староста села Піски Бобровицької територіальної громади Валентина Олешко в думках попрощалася з життям, коли 9 березня очолила групу переговірників з російськими окупантами.

Одним із генетичних кодів українців є традиція спільної ритуальної трапези з предками.

Начальник відділу напрямків управління територіальної оборони ОК «Північ» ЗСУ полковник Андрій Бур’ян (позивний «Воїн») – людина, про яку всі учасники героїчної оборони Чернігова, з якими ми розмовляли, відгукувалися з вдячністю.

Інжир, лимони, авокадо, фініки, оливки, лавровий лист, банани і багато-багато іншого… Все це росте не десь у тропіках чи субтропіках, а в нас на Чернігівщині – всього у кількох кілометрах від Ніжина.

Спокійний і неговіркий Іван Бенюх – солдат механізованого протитанкового батальйону на позивний «Іванович» – не з оповідок знає про нутро російського народу. Адже свого часу йому довелося працювати на росії не один рік. І коли розпочалася «русская вєсна» в його рідній Україні, не роздумуючи, взяв до рук зброю.

Переглядаючи соцмережі, складається враження, що Україна воює не тільки з російськими окупантами, а й з представниками свого «неправильного» народу.

Підполковник Віталій Куравський на позивний «Історик» усе життя прослужив у Збройних Силах України.

Майор Сергій Калініченко («Калина») настільки передчував війну, що 23 лютого спакував особисті речі та почистив карабін, а на світанку, коли вороги обстріляли українські міста, він випив каву і одразу прибув на службу…

Район Нової Подусівки в Чернігові – один із тих, який дуже постраждав від «русского міра». Російські літаки навідувалися туди кожної ночі, а артилерія ворога накривала район безперестану.

На Чернігівщині через загрозу повітряних атак та щоденні обстріли оздоровча кампанія для дітей не проводитиметься

Села Волосківці та Тупичів Чернігівської області увійшли до десятки сіл-фіналістів у конкурс «Неймовірні села України»-2022, де громади з усієї країни представляють свої проекти розвитку сільських територіальних громад. Тепер вони змагатимуться за головний приз – 100 тисяч гривень на реалізацію свого проекту.

Селом пройшов слух, що Івану та Мар’ї хтось поставив один на двох пам’ятник. Чогось подібного у їхньому селі ще не було. Наче на диво якесь шкандибали дивитися їхні односельці.

Уродженець Полтавщини, старший сержант, командир відділення Руслан Линовицький на позивний «Рижий» до війни був працівником залізничної дороги. Перший свій бойовий досвід отримав ще у 2014-15 роках під час першої хвилі мобілізації, коли брав участь в Антитерористичній операції на Сході України. Потім був невеличкий перерив, але зрештою чоловік знову повернувся до армії і підписав контракт.

Люди найбільше виявляють себе в екстремальних обставинах – цю істину цілком підтвердили чернігівці Альона та Євгеній Боднарські. До війни вони вели звичне життя, працювали та піклувалися про трьох своїх дітлахів. Євгеній був приватним підприємцем, торгував люстрами…