Критична інфраструктура на Чернігівщині виявилась слабкою перед ворожою атакою з повітря. Нездатні завоювати Україну на землі, росіяни взялись за терор, і вже очевидно, що прагнуть залишити нас без світла та тепла. З початку цього місяця російські терористи прицільно б’ють по об’єктах енергетики – переважно по підстанціях, більшість із яких виявились абсолютно незахищеними. Влада киває на військове командування і відсутність протиповітряної оборони, але не запитує в енергетичних компаній, чому вони не захистили трансформаторні підстанції. Скидається на те, що хтось намагається прикрити власні проколи версіями про непотрібність такого захисту, але чи легше від того простим громадянам?

Аграрії Чернігівської області проводять збирання пізніх культур та продовжують посів озимих під урожай 2026 року. Станом на початок жовтня в області вже намолочено більше 2 млн тонн зернових та зернобобових культур. А під урожай 2026 року посіяно понад 240 тис. га озимих культур.

Педагоги Чернігівщини, які працюють у прифронтових громадах, отримуватимуть щомісячну доплату в розмірі 4 тисячі гривень «на руки». Для тих, хто працює понад ставку, доплата зростатиме пропорційно навантаженню. Кошти будуть нараховані вже у жовтні — за період з 1 вересня цього року.

У прикордонних із Білоруссю лісах Чернігівщини значно зросла популяція хижаків. Найбільшими з них є вовки та рисі, які зайшли сюди з сусідньої країни. Товариство з обмеженою відповідальністю «Олександрівське мисливське господарство» орендує під мисливські угіддя майже 20 тисяч гектарів, значна частина цих територій проходить по самісінькому прикордонню.

Володимир Яковенко зібрав з городу своєї дачі, що неподалік Ніжина, чималий урожай батату – коренеплоду, який у Центральній Америці є замінником звичної для українців картоплі. У середньому з одного куща чоловік отримав три кілограми бульб, деякі вагою 800 грамів і більше. І хоча батат зовні дуже схожий на картоплю, однак насправді він є багаторічною трав’янистою ліаною з родини в’юнкових. Його їстівні бульби – це сильно потовщені бічні корені, тож і вирощують батат не так, як картоплю.

У Ніжинській міській лікарні вже понад два місяці працює сонячна електростанція, яка забезпечує електроенергією ряд будівель лікарні.

З 13 по 19 вересня Бобровицьку громаду відвідали представники міста-побратима Саласпілс (Латвія). Делегацію очолив мер міста Райвіс Анспакс. Під час цього візиту латвійські гості відвідали ТОВ «Земля і Воля» – одне з найбільших агропідприємств Чернігівщини.
Меморандум про співпрацю латвійське місто Саласпілс і Бобровицька громада підписали два роки тому. За цей час партнери надали значну матеріальну допомогу Бобровицькій громаді. Зокрема медичні заклади громади отримали допомогу від ТОВ «Саласпілський центр здоров’я» у вигляді апарату УЗД, тонометрів, стетоскопів та інших медичних засобів на загальну суму близько 1 млн грн.
Латвійські партнери передали громаді чотири автомобілі: гідродинамічний автомобіль SCANIA та OPEL VIVARO-B – для КП «Міськдобробут»; автомобіль Volkswagen Caddy – для Центру надання соціальних послуг; автомобіль TOYOTA AURIS – для Новобиківського міжшкільного навчально-виробничого комбінату. Також завдяки підтримці Саласпілської крайової думи та за активної участі працівників її освітнього департаменту діти з Бобровицької громади вже двічі їздили на відпочинок до Латвії.
Під час цього візиту представники латвійської делегації разом з керівництвом громади відвідали ТОВ «Земля і Воля», поспілкувались із керівниками господарства та трудовим колективом.
 
Також під час цього візиту члени делегації та керівники міської ради обговорили питання недобудованого приміщення Бобровицької опорної лікарні (перинатальний центр) і визначили напрямки співпраці щодо завершення цього будівництва.
 
Софія ЖЕВЕДЬ

У Чернігівській області понад два мільярди гривень компенсацій нараховано по майже шести тисячах заяв за програмою «єВідновлення».

Цьогоріч нормальні весняні приморозки негативно вплинули на врожайність деяких кісточкових. Так, у садах Носівської селекційно-дослідної станції повністю вимерзли всі абрикоси, пропало багато черенкованих саджанців. Недоотримали плодів яблуні та сливи, а ось персики виявились стійкішими. З іншого боку, несприятливі погодні умови та стрес продемонстрували потенціал багатьох сортів яблуневих та кісточкових. Науковці дослідної станції працюють над тим, щоб відібрати найкращі сорти і поширити їх серед закупівельників. От тільки є проблема – не вистачає рук.

На піщаних і суглинистих ґрунтах села Ягідне обабіч траси «Київ-Чернігів» за високими тополями й сітчастою загорожею заховався розсадник з сотнями видів та сортів плодових дерев. Це – приватний плодовий розплідник подружжя Володимира та Євгенії Фесюнів.

За оперативними даними Департаменту агропромислового розвитку ОДА, на Чернігівщині господарства всіх категорій прогнозують засіяти озимими культурами близько 278,8 тис. га.

Жителі Чернігівщини можуть отримати грошову допомогу на тверде паливо в розмірі понад 19 тисяч гривень.

Аграрій і депутат Чернігівської обласної ради Віктор Кияновський фінансує ремонт відрізку дороги від Ічні до села Івангород.

Нещодавно на Талалаївщині відбулася подія всеукраїнського масштабу – «Національний день ферми», організований Асоціацією виробників молока на базі ТОВ «Понори». Чогось подібного не відбувалося ні за часів існування Талалаївського району, ні вже у складі Прилуцького. Молочне тваринництво нашого регіону ніколи раніше не вражало результатами, тим більше такими, які ще донедавна могли б здаватися фантастичними.

По всіх дванадцяти відділеннях ТОВ «Земля і воля» видають пшеницю. Ціна на зерно – удвічі менша за ринкову, тож і ажіотаж відповідний. До того ж людям дають пшеницю першого класу – таку, яку хоч зараз можна везти в млин на борошно.

На Чернігівщині ТОВ «Земля і Воля» надає постійну і відчутну підтримку для розвитку Бобровицької громади. Співпраця міської ради з цим провідним підприємством є прикладом відповідального ставлення бізнесу до проблем жителів та турботи про рідне місто й села Бобровиччини.

В Чернігівській області обмолочено 266,8 тис. га (99,65 %) ранніх зернових та зернобобових.

За час великої війни поруч із втратою людських життів, майна та територій все гучніше з вуст чиновників лунає слово «відбудова». Про неї говорять на високому урядовому рівні, і це не просто якісь базарні теревені – в це слово вкладають мільярди бюджетних коштів, називаючи «Програмою відновлення України».

У Крутівській сільській раді змінили цільове призначення і перевели у товарне виробництво більше однієї тисячі гектарів земель, котрі держава зарезервувала за фермерами. Відтак орендарями донедавна фермерських земель стали великі агрокомпанії.

Прикордонний із державою-агресором Новгород-Сіверський район Чернігівської області можна сміливо охрестити народженим у муках політичного лобізму і таким, що ризикує зникнути з адміністративної карти України.