Сивий Новгород-Сіверський, що стоїть на самому прузі української землі, нині стікає кров’ю та обсипається пилом. Російські дикуни, наче міфічні потвори, систематично розбирають його історію на каміння, намагаючись стерти саму пам’ять про місто. Та серед цього руйнування розгортається інша, тиха трагедія: у територіально найбільшій громаді України досі не знайшлося місця для рідного слова під церковними куполами.

Творчі колективи сільських закладів культури Бобровицької громади на минулих вихідних звітували про свою діяльність та збирали кошти на допомогу ЗСУ. В цей день об’єдналися талановиті, віддані своїй справі люди, які цінують українську пісню й традиції.

Звісно ж топоніміка! Існує щонайменше два географічні об’єкти на Далекому Сході, названі на честь вихідця з гарбузинського козацького роду Василя Глуздовського (1877-1934 роки) – талановитого географа, сміливого дослідника просторів від Сахаліна до Маньчжурії, автора одного з перших нарисів про українців на краю Азії.

Правильно вибрану спеціалізацію я вважав однією з головних запорук успіху

Найновіший, уже восьмий (!) альбом пісень (відеокліпів) «Чарівна криниця» народного поета України та «Золотого письменника світу», редактора прекрасної і популярної газети «Чернігівщина» Сергія Дзюби вражає геніальною красою людської душі.

Міжнародна літературно-мистецька Академія України, Міжнародний Арт-центр «Klas’s Arts Center San Francisco» (США) та Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтв і комунікацій (Німеччина, м. Франкфурт) назвали лауреатів Міжнародної літературно-мистецької премії імені Миколи Лисенка «Рапсодія» (Україна, Німеччина, США) за 2026 рік.

Названо нових лауреатів Міжнародної літературно-мистецької премії «Світ Пограниччя». Ця почесна відзнака заснована 2015 року громадськими організаціями «Пам’ять без кордонів» і «Чумацький віз» (Україна) – з метою відзначення українських і зарубіжних письменників, науковців, перекладачів, митців та людей, які сприяють розвитку національних мистецтв і взаємному обміну культурними цінностями, роблячи їх загальнолюдським набутком.

Побачив світ чарівний альбом пісень (відеокліпів) народного поета України, «Золотого письменника світу» Сергія Дзюби № 7 «В нашім домі». 

У старовинному Троїцькому соборі в Чернігові, збудованому на кошти гетьмана Івана Мазепи як головний храм древнього Троїцько-Іллінського монастиря, чиновники з Національного архітектурно-історичного музею «Чернігів Стародавній» 27 грудня влаштували святковий концерт з нагоди свята Різдва Христового.

Названі лауреати Міжнародної премії української пісні імені Василя Симоненка за 2026 рік. Почесну відзнаку заснували громадські організації з Волині («Чумацький віз») і Чернігівщини («Криниця») з метою популяризації в Україні і за кордоном справді талановитих сучасних українських пісень, які поєднують прекрасну, глибоку, милозвучну поезію та гарну, оригінальну мелодію, котра легко запам’ятовується.

«Бобівник», «Пироги з буряком і калиною» та «Каленик» – страви, які поповнили список нематеріальної культурної спадщини Чернігівщини. Їх здавна готували у Куликівській і Понорницькій громаді та на Прилуччині відповідно.

Популярний співак Микола Пащевський прекрасно виконав шедевр народного поета України Сергія Дзюби та відомого композитора Петра Лойтри – «Примчу на білому коні».

Народний поет України, «Золотий письменник світу» Сергій Дзюба не перестає радувати своїх шанувальників. Адже нещодавно вийшов шостий альбом його чарівних ліричних пісень у виконанні відомих та популярних українських артистів. Це при тому, що є й неймовірний альбом симфонічної музики «Крила Симаргла» (оперний спів), створений разом із дружиною – поетесою Тетяною Дзюбою та видатним композитором, Шевченківським лауреатом, заслуженим діячем мистецтв України, професором Олександром Яковчуком, який також отримав визнання у рідній державі та за кордоном.

Культура народу є надзвичайно важливою, особливо під час війни. Адже саме вона є першим об’єктом нападу загарбників, котрі прагнуть знищити нашу мову, цінності та традиції. Нині всі більше і більше людей починають глибше цікавитися своїм корінням і культурним надбанням свого народу. У Куликівській громаді розуміють важливість збереження культурної спадщини, саме тому наприкінці весни цього року там започаткували мистецький проект «Закохані у творчість та життя». Він покликаний об’єднати жителів навколо культурної спадщини громади.

Пісню «Ти – зоря вечірня й рання!» (в оригіналі поезія називається «Побудь на моїх устах», слова – народного поета України Сергія Дзюби, музика – незабутнього відомого композитора Миколи Збарацького) чарівно заспівали В’ячеслав Ворошилов та Галина Коротка. Це – талановитий дует «Світанкові зорі» Носівського міського будинку культури. Автор ідеї та режисер – В’ячеслав Ворошилов. Відеозйомка, монтаж – Народна аматорська кіностудія «Колос» (керівник Наталія Халімон).

Я звичайний клоун. Правда, на пенсії. Важко виходити на арену щодня, коли в тебе болять коліна, поперек, німіє права рука. А якщо під час гастролей схопить приступ ревматизму, хто буде няньчитися?.. Ніякий «Фастум-гель» не допоможе! Будуть глузувати за спиною. Сміятися. Не хочу бути нікому тягарем, не хочу, щоб сміялися… Не дозволю шоу зробити з власного життя…

2 листопада у Ніжині на Гоголівській Народний аматорський фольклорний ансамбль «Червона калина» традиційно заспівав на підтримку Збройних Сил України. Про це повідомили на сторінці ансамблю у Фейсбуку.

Вперше шанувальники українських пісень познайомилися зі спільним доробком народного поета України Сергія Дзюби та відомого композитора Петра Лойтри в збірнику Сергія Вікторовича «Примчу на білому коні!», який отримав значний резонанс в нашій державі та за кордоном.

Вони нещодавно повернулися зі Штутгарта, де три місяці працювали за контрактом. Юра та Діана – артисти цирку. Юрій народився тут, у нас, на Прилуччині, відвідував звичайну провінційну циркову студію. Тут і досі мешкають його близькі. Діана ж виросла не у маленькому, тихому містечку, як Юра, а в доволі великому. Взагалі, вона – з династії артистів, її батьки нині живуть в Італії.

Для чернігівців і навіть більше, українців, які цікавляться локальними театральними практиками, ім’я Романа Покровського скаже багато. Це режисер витончених «інтелігентських» вистав (наприклад, «Кассандра», «Гетьман») у Чернігівському Молодіжному театрі. Режисер погодився на неформальну розмову про своє бачення сьогодення і мистецтва для Інформаційного порталу Чернігівщини. Ми домовилися зустрітися у театральному кафе. Страшенно заклопотані, але радісні, бо з третьої спроби таки вдалося синхронізувати ритми життя і побачитися. Я неначе побувала годину у творчому космосі пана Романа. Як відбувалося знайомство з театральними і внутрішніми людськими галактиками – читайте в інтерв’ю.