«Не було би щастя, та нещастя допомогло» – давня приказка, котра якнайкраще вимальовує ситуацію з демографією Півночі України. Як би там не було, однак через війну на Сході країни села Чернігівщини отримують свіжу кров і приплив молоді у вигляді тимчасово переміщених осіб. Втім, як відомо, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове.

Берестовецька школа та дитячий садочок у Комарівській громаді, що на Ніжинщині, мають всі шанси знову закрити двері перед дітками, причому посеред навчального року. Керівництво громади з міцних господарників від «Нашого краю» вирішило другий рік поспіль навчати дітей дистанційно. Формальний привід – нібито відсутність належного бомбосховища, реально ж батьки говорять про інше – свавілля, чи то пак самодурство керівника громади Віктора Бондаренка. Чому і навіщо хотіли прикрити сільську школу в Берестовці?

На 375-ту річницю відновлення козацької держави і заснування Ніжинського полку на Чернігівщині випадково знайшли поховання нащадка козацької знаті.

СТОВ «Дружба Нова» не залишає намірів розмістити на території Ніжинського району вузол із виробництва калійно-аміачних сумішей (КАС).

Свердловину, автобусний маршрут та…катафалк обіцяли представники СТОВ «Дружба-Нова» селянам із Берестовця Комарівської громади.