Догану оскаржує в суді

«Я не знаю, де саме ми пройшли з нею ту точку неповернення», – каже про стосунки з головою Ічнянської міської ради начальниця відділу освіти Лариса Реус.

До того, як очолити освіту в громаді, пані Лариса працювала директором дитячого садочка у військовому селищі Дружба. Робота була не з легких, але коли її подруга Олена Бутурлим покликала на, здавалося б, ще важчу роботу, вона без вагань очолила освітній напрямок в громаді. Трапилося це на другому році головування Бутурлим.

«Спочатку було важко, але потім освоїлась, і робота пішла як належить», – пригадує пані Лариса.

Починаючи з 2022 року, до Лариси Реус як керівниці освіти у голови Ічнянської міської ради жодних питань не виникало. Проблеми почались у 2024 році. Згодом керівниця освітнього відділу отримала догану від голови. Формальною причиною для догани стала нібито невчасна закупівля газу для опалення шкіл. Втім, як стверджує Лариса Реус, такі проблеми були практично у кожній громаді, і пов’язані вони не з невчасними закупівлями, а з поведінкою компанії-монополіста.

«Наш відділ освіти всі закупівлі провів вчасно, але постачальник, який є монополістом, не виконав необхідних вимог. Нашу заяву про приєднання дуже довго розглядали, ми неодноразово телефонували в компанію – там то слухавки ніхто не брав, то неактивна мережа. Навіть вдруге написали заяву, – пригадує керівниця відділу освіти. – В результаті ми отримали дві відмови з формальними мотиваціями. З власних джерел нам стало відомо, що у постачальника не було впевненості щодо того, чи вистачить газу на опалювальний період. Тому нас підключили тільки з першого листопада. Садочки, щоправда, підключили на два тижні раніше, а ці 15 днів школи не підключали. Це і стало причиною для догани».

Лариса Реус не погодилась із висновком голови громади і подала до суду на оскарження припису. Втім, це ще більше розлютило Олену Бутурлим.

«Аудитори приписали навіть те, що мене не стосується»

Голова громади викликала на відділ освіти аудиторів.

«Мені сказали, що він плановий, але на початку року нас про нього ніхто не повідомляв, – каже Лариса Реус. – Аудитори перетрясли усе. Ще й зробили припис про те, що голові міської ради треба звернути увагу на непрофесіоналізм начальника відділу освіти. Мені приписали навіть те, до чого я не маю жодного відношення. Наприклад, якісь порушення за 2021 рік, коли я ще не була керівницею відділу освіти, а печатку та підпис ставила особисто голова міської ради».

За словами Лариси Реус, Олена Бутурлим робить все для того, щоб на чомусь її підловити і кинути обличчям у бруд.

«Вона не розуміє, що ці ж негаразди не мої особисті, вони у нашій громаді, тому вирішувати їх треба разом», – наголошує начальниця відділу освіти.

За її словами, рік тому від неї забрали п’ятьох спеціалістів, перевівши їх негласним наказом голови громади в приміщення міської ради.

«Я залишилась тут (у приміщенні відділу освіти, – Авт.) із бухгалтерією, господарською групою, механіком і юристом. Потреби переводити цих людей не було, оскільки в кожного є робоче місце. Я переконана, що Бутурлим зробила це зумисне. Це вливає на комунікацію та гальмує робочі процеси», – обурюється Лариса Реус.

«Я ж не на каву до неї напрошуюсь»

Черговою підніжкою від голови стало оцінювання роботи начальниці відділу освіти. Для багатьох спеціалістів і керівників це – банальна формальність, проте для Олени Бутурлим, переконана пані Лариса, це – чергова можливість звести особисті рахунки.

«Оцінювання мала робити її профільна заступниця, але оскільки та пішла на лікарняний, то оцінювання проводила голова. Усі проходили оцінювання формально, і лише мені поставили негативну оцінку. Виходить, що я нездара, але керую людьми з нормальною оцінкою», – дивується пані Лариса.

Наразі ситуація настільки загострилась, що голова міської ради відмовляється приймати свою підлеглу, а та у свою чергу не може вирішити нагальних питань в освіті через саботаж засновника.

«До сесії міської ради мені потрібно узгодити деякі питання – ті, які узгоджують із засновником. Але коли я приходжу в приймальню, секретар завжди каже: «Олена Вікторівна Вас не прийме». Чому – ніхто не пояснює. Хіба так роблять? Я ж не на каву до неї напрошуюсь».

Нещодавно місцеве ТЦК та СП мобілізував 54-річного чоловіка пані Лариси. Трапилося це дивним чином саме тоді, як конфлікт між нею та головою громади вийшов на рівень судів.

«Йому принесли повістку. Ховатись він не став, а прийшов до ТЦК та СП і пішов служити. Я не заперечую, бо комусь же треба служити. Але якось воно виглядає дивним, бо чоловіку голови громади повістку не приносять, хоча він такого ж віку».

Наразі родина Лариси Реус складається з неї, невістки, 75-річної мами та 15-річного онука, який став єдиною опорою для жінок сім’ї.

«Все лягло на мого онука. Я не скаржусь, бо комусь же треба воювати, але тут вони дуже великі молодці. Чоловік голови, який такого ж віку, сидить вдома, а мій чоловік із сином воюють», – обурюється жінка.

У профспілці стали на захист начальниці відділу освіти

Про свою підтримку начальниці відділу освіти заявили у профільній профспілці.

Голова первинної профспілкової організації Ічнянської громади профспілки працівників освіти та науки України Віра Іванівна Савченко каже, що те, що відбувається між головою та Ларисою Реус, не є нормальним. Віру Савченко обурює і той факт, що попри те, що Олена Бутурлим сама є колишнім педагогом, проте на освіту вона уваги майже не звертає.

«Ми двічі були з профспілковим комітетом у голови громади в кабінеті з питанням доплат педагогічним працівникам позашкілля, але нас не чують. Мене при оцих зустрічах вражає те, що немає співпраці і нормального ставлення до начальника відділу освіти, – каже голова первинної профспілкової організації. – Мене вразило те, коли начальнику відділу освіти вручили догану в присутності батьків. У якому законодавчому акті передбачено таке? Якщо ви бачите, що ваш керівник в чомусь неправий, то викличте, розберіться, і тоді вже приймайте рішення. Але я наразі тільки одне-єдине бачу: як в 11 годині з міської ради приносять листи-доручення, а за дві години вимагають відповідей. Якщо є проблема, то перш за все спитайте, яка треба допомога? З’ясували – допоможіть, а тоді вже питайте з людини».

За словами Віри Савченко, голова громади ігнорує питання доплат освітянам з дитячих садочків та позашкілля.

Ми просили, аби педагогічним працівникам позашкілля міська рада виділила передбачені законодавством кошти. Відповідь, яку ми отримали – немає фінансів, – обурюється профспілкова діячка. – Бутурлим знає, що в кінці року відбувається перерозподіл освітньої субвенції. І щоразу в кінці кожного року я прошу її написати лист до управління освіти Чернігівської ОДА, щоб і нам добавили, проте Бутурлим відповідає, що ми платоспроможна громада, а доплат немає».

Цькування щодо себе з боку голови громади Лариса Реус пов’язує зі своєю депутатською діяльністю. Каже, що завжди має власну думку, яка часто є окремою від думки голови громади та більшості.

«Я завжди висловлювала і відстоювала власну думку, і сама чітко не зрозуміла, коли потрапила в немилість. Я б хотіла запитати у Олени Вікторівни, коли ми звернули не туди. Розумію, що нам вже не по дорозі, та все ж, – каже Лариса Реус. – З нею було працювати просто. У Олени Бутурлим прекрасні організаційні здібності, але разом із тим це настільки мстива і самозакохана людина…».

Готує заяву про мобінг

Поведінку голови громади пані Лариса сприймає не інакше як невігластво.

Подібної думки і її колега по депутатському цеху директор Ічнянської гімназії імені Васильченка Людмила Куцовера.

«У мене склалося враження, що людина, яка прийшла з освіти, взагалі не цікавиться освітою, і освіта їй не болить, – дає характеристику очільниці міської ради Людмила Володимирівна. – Вона навпаки намагається зробити так, щоб було гірше і вчителям, і учням, і начальнику відділу освіти. Справа в тому, що на мою думку, Бутурлим не вміє відмежувати політику, особисте і роботу. Що ж виходить? Якщо ти підлеглий, то маєш голосувати як вона хоче? У мене це вже друге скликання. Я була в опозиції до влади як тоді, так і зараз, але такого ставлення голови міської ради, як зараз, не було. Ось у мене в школі з туалетом проблеми, рік не можу домогтися від міської ради фінансування. Бутурлим мені каже: «Шукай спонсорів». Чого я повинна їх шукати? У мене навчається третина дітей усієї громади. Це не приватна школа. Я їй казала: «Сіли в крісло – шукайте кошти». Я розумію, що не подобається тобі начальниця відділу освіти – не гукай її на день народження, а виклич у кабінет і зроби роботу, знайдіть спільні точки».

Для Лариси Реус оскарження догани голови громади є питанням принципу.

«Я пішла в суди, і це принципово. А що мені втрачати? Вважаю, що я не найгірший керівник».

Зв’язатись із головою Ічнянської міської ради Оленою Бутурлим, на жаль, не вдалося. Тож наше видання залюбки розмістить її коментар щодо конфлікту з підлеглою, причини доган та неприйомів по роботі. У свою чергу Лариса Реус готує заяву про мобінг з боку керівниці.

Коментар експерта

Ми також звернулись по коментар до експерта Оксани Мірошниченко, адвокатки у сфері освіти. Ось що вона сказала: «Мобінг працівників – явище антисоціальне та ганебне, яке трапляється в освіті, на жаль, досить часто. На мою думку, воно має глибокі корені і передалося у спадок ще з часів радянського союзу. У листопаді 2022 року Кодекс законів про працю було доповнено статтею 2-2 Заборона мобінгу (цькування). Разом з тим, 23 грудня 2022 року набув чинності Закон України № 2806-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)». Відповідно до цього закону Кодекс України про адміністративні правопорушення було доповнено ст. 173-5, де передбачено відповідальність за мобінг або ж цькування на робочому місці.

Мені як адвокатці, яка спеціалізується у сфері трудового права та законодавства у сфері освіти, хотілося вірити, що після введення заборони мобінгу та встановлення відповідальності за нього це явище в освіті з часом припиниться. Та практика показує зовсім іншу картинку. Скарг від освітян в умовах воєнного стану щодо порушення їхніх прав стало ще більше. Саме тому у квітні 2025 року було прийнято Закон України  №4352-IX «Про внесення змін до частини першої статті 16 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”». Фактично з 1 жовтня 2025 року, відповідно до внесених змін, Державна служба України з питань праці отримала право проводити позапланові перевірки роботодавців на предмет вчинення мобінгу (цькування) під час воєнного стану.

Тому скарга до Держпраці – це лише один із законних способів захисту порушених прав працівника. Для більшої дієвості захисту порушеного права рекомендую одночасно звернутися зі скаргою про вчинення мобінгу до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини, Міністерства освіти і науки України, Управління освіти і науки Чернігівської ОДА, органів поліції та суду».

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора