Львівська «П’яна вишня» широко відома в Україні. Та мало хто знає, що в Березні є своя наливка «Вишня п’яная». Її вже понад сотню років виготовляють місцеві жителі. Готують влітку, а частують нею у поминальні дні.
Наприкінці травня три страви з Березнянської громади внесли до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини Чернігівщини.
Серед представлених – «Панські вергуни», «Березинські копченості з печі» і наливка березинська «Вишня п’яная».
«Вишня п’яная» – це давній напій, традиція виготовлення якого датується щонайменше 1880 роком. Для приготування використовували лише вишню та цукор, а сам напій настоювали до дев’яти місяців. Вишню не мили, аби зберегти природні дріжджі, а після настоювання ягоду використовували як начинку для пирогів, вареників та млинців.
Сама ж наливка була невід’ємною частиною поминальних традицій: її обов’язково брали на кладовище у поминальні дні – «Діди».Представляла наливку голова громадської організації «Твоя історія, традиції твої – Березна» Марія Шевченко. У її родині «Вишню п’яную» готувала ще прабабця Ксенія, яка й передавала рецепт з покоління в покоління.
«Наш населений пункт до 1961 року мав статус міста і називався Березне, тому і наливка березинська. Це наш родинний рецепт, якому вже понад 140 років. Він передавався в нашій родині від прабабусі Ксенії Железняк до моєї бабусі Домникії Железняк, потім до моєї матусі – Ганни Пінчук, – розповідає Марія Шевченко. – Я ще з дитинства пам’ятаю, як ми малими з сестрами рвали вишні для настоянки, а бабуся в той час мила кропивою бутлі перед тим, як засипати вишні. Головна умова настоянки – потрібно брати звичайну вишню і в жодному разі її не мити! Я вже пробувала сортову, то вона розмокає, розкисає і стає ніяка. Ну і смак, відповідно, не той.
Рецепт цього слабоалкогольного божественного «жіночого» напою досить простий.
У скляний бутель засипають вишні і цукор-пісок. У співвідношенні шість до одного. Я беру шість літрових банок вишень і одну літрову банку цукру. Потім зверху закривають полотняною тканиною і ставлять на призьбі на сонці. Ні води, ні спирту, ні самогонки не додають. І ці бутлі стоять до поминальних днів, а напередодні Дідів наливка зливається в окрему пляшку, а вишня відділяється. У нашій сім’ї вишню з наливки використовували для випікання пиріжків і для начинки налисників. Вишня, до речі, не містить алкоголю. Її можна дітям їсти. Коли я була маленька, то та вишня з наливки була справжнім делікатесом для нас. Були жінки, які в поминальні дні, прямо на кладовищі продавали ті вишні. Міряли стограмовою чаркою і фасували у кульочки з газети».
«Вишня п’яная»
3 л. банок вишні звичайної
0,5 л. банка цукру піску
Настоювати до поминальних днів (місяців 8-9).
Марія ПУЧИНЕЦЬ
