Студентський театр – це чудова нагода для юних втілити всі свої мрії на сцені, гарний майданчик для самовираження та простір для творчості.
Вже не перший рік театром у педагогічному коледжі керує викладач філософії та літератури, кандидат мистецтвознавства Олена Сидоріна.
Пані Олена – особистість багатогранна, з плеяди креативних та несподіваних, які змінюють світ навколо себе, роблячи його добрішим і чистішим.
Студенти обожнюють її. По-перше тому, що вона теж їх обожнює, по-друге тому, що вона дивовижний, грамотний викладач, по-третє тому, що вона «вивозить» їх до лісу на майовки, до Львова, до Києва, «виводить» на виставки та вернісажі. І ще, звичайно ж за те, що вона ставить вистави… Вони говорять однією мовою… Чудова спільнота!
У репертуарі студентського театру твори світової та вітчизняної класики, і я бачила всі їх спектаклі.
Але цього разу, дізнавшись про нову виставу моїх друзів, зізнаюся, я трошки злякалася – режисер та актори, молоді та зухвалі, замахнулися на епічні фентезійні романи відомого американського письменника та сценариста Джорджа Мартіна «Пісня льоду та полум’я». Широкому загалу романи представлені епічним американським телесеріалом «Гра престолів».
Це ж такий складний літературний матеріал, подумала я, там така величезна кількість персонажів та сюжетних ліній, континенти вигаданих світів, інтриги, трони та постійна боротьба за корону, вбивства, битви, дракони!..
Я даремно хвилювалася. Пані Олена – не тільки режисер постановки, а й її сценарист, і їй вдалося знайти серед усіх текстів те саме потрібне, що зрозуміло студентам та глядачеві, що відгукується в наших серцях. Вони впоралися на «відмінно»! Уявіть, що були навіть і дракони!
Олена Сидоріна:
– За сюжетом вистави спочатку йде боротьба за Залізний трон, а потім герої усвідомлюють, що головна загроза для всього людства – болотяні блукачі, які уособлюють ворога, з яким ми, українці, боремося сьогодні. Наші актори своєю грою успішно розкрили головну концепцію постановки: тільки разом можна подолати будь-якого ворога. Крім цього, простежувався мотив родинного зв’язку та рідноі домівки, любові та поваги одне до одного – постулати, які прищеплюються з дитинства. Отже, глядачі усвідомили, що сила людей у прагненні бути вільними, а змагання за владу й трон робить їх рабами. Щоб мати свободу, за неї потрібно боротися, що ми робимо сьогодні під час війни.
У спектаклі були зайняті 24 актори, і кожен із них доніс головне в характері свого персонажа. І всі вони грали талановито, натхненно та дуже достовірно.
В актовому залі коледжу був аншлаг і прем’єра пройшла з великим успіхом.
Було приємно бачити серед глядачів у цей святковий день директорку навчального закладу Вікторію Дронь, яка привітала творчий коллектив з прем’єрою і подарувала солодощі.
Серед гостей був також очільник осередку молодіжної громадської організації “Тінь” у Прилуках Леонід Назім, який надав меценатську допомогу театру під час підготовки вистави.
Якими щасливими були актори та їхній режисер на поклонах, приймаючи оплески та привітання після вистави!
Дякую вам, дорогі, за насолоду, за можливість пізнати щось нове, побачити вас зовсім іншими…
Студентство скінчиться, почнеться дорослість, але я впевнена, що все життя будуть пам’ятатися саме ось такі вистави, коли ти і твої друзі в лицарських обладунках боролися з болотяним злом, захищаючи свою рідну землю…
Лілія Черненко
