Рідні й земляки біля труни Героя

Два роки тому Володя сидів ще за шкільною партою Озерянської загальноосвітньої школи I-III ступенів, потім протягом двох років навчався в Київському вищому професійному училищі будівництва та архітектури. Але так і не збулася його мрія – будувати на радість Вітчизни та її народу: 23 лютого 2023 року він, уклавши контракт із ЗСУ, пішов захищати Україну, її свободу та незалежність. Мужньо виконував військовий обов’язок, і в жорстокому бою загинув 9 червня 2023 року на Запоріжжі.

Почесна варта, керівники міськради, ТЦК та СП, побратими

Народився Володимир Чешулько в селі Озеряни, що за сім кілометрів від Бобровиці, де й відбувся траурний мітинг «Вічна пам'ять героям». Відкриваючи його, ведуча звернулася до навіки осиротілих батьків Героя – Коломієць Тетяни Вікторівни та Олега Михайловича: «У цю гірку мить ми поділяємо горе вашої сім’ї, разом з вами схиляємо голови в глибокій скорботі».

Тетяна Вікторівна доводиться сестрою покійній матері Віктора, яка померла, коли хлопчику виповнилося шість років. Відтоді й виховувала сестра з чоловіком осиротілого племінника, бо й рідний його батько рано помер. Але Віктор ріс у названих батьків не сиротою, і в останню дорогу провели воїна гірко оплаканим батьками, іншими рідними, друзями, однокласниками, не могли стримати сльози й мужні побратими. І труна Героя, накрита Державним прапором, ще в Бобровиці була обкладена живими квітами.

Після Державного Гімну зі словами подяки за мужнього сина звернувся до батьків виконувач обов’язків Бобровицького міського голови Геннадій Іванюк. Запевнив рідних воїна і всіх присутніх на траурному мітингу, що ім’я Володимира Чешулька буде навіки вписане в історію громади і всієї України, й рідні Героя не залишаться наодинці з великим, непоправним горем.

Після прощання з домівкою

Начальник першого відділу Ніжинського районного ТЦК та СП Андрій Миколайович від себе особисто та командування ЗСУ дякував рідним загиблого воїна за виховання такого мужнього захисника, одного з наймолодших у механізованій частині «старшого стрільця-оператора» Володимира Чешулька. Зовсім молодим приєднався він і до трагічних лав Небесного воїнства, пішов у Вічність. Таким залишиться і в серцях батьків, інших рідних, друзів, земляків, побратимів. Він загинув, щоб наша держава жила вільно й гідно.

Зі сповненим серцем цих надій і коханням полинув у Небо відданий народу захисник Вітчизни. Він прожив коротке життя, але не пусте, а віддане служінню Україні.

Завмерли в хвилині мовчання.

Секунди відстукують ритм.

В повітрі пульсує чекання

І тягнеться вічно ця мить.

Бракує повітря в легенях,

Хвилина мовчання – тобі.

Лиш чути тихенько зітхання –

Всі люди сумують в журбі.

Стискається серце від болю,

Клубком підкотилась сльоза.

За що тобі, сину, ця доля?

Хай проклята буде війна!

По останній земній дорозі в Озерянах

Всі присутні на площі схилили низько голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя.

Після траурного мітингу в Бобровиці відбулася поминальна панахида за убієнним Володимиром Чешульки в родинному будинку і на кладовищі села Озеряни, де й поховали Героя.

Григорій ЗАГРЕБЛЯ