|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 5:55 | 09.21.2019

На полі зі штучним покриттям  грають навіть взимку На полі зі штучним покриттям грають навіть взимку

Як живе громада на кордоні?

Кожна з утворених на Чернігівщині громад – унікальна та має свій власний досвід і результати після реформування. Відсутність хорошої дороги, великого бізнесу, гарної інфраструктури, сусідство з Російською Федерацією – це лише невеличка частка проблем, з якою зіштовхнулася Семенівська ОТГ, що об’єднує 51 населений пункт.

Семенівську об’єднану територіальну громаду створили 7 грудня 2017 року. Ця ОТГ згуртувала навколо себе майже всі села Семенівського району. Не увійшли лише Іванівка, Жданівка та Орликівка.

Та успіхи Семенівської громади лише починаються, адже за два роки зроблено досить багато. Чимало коштів інвестовано в ремонт дороги, у селах ОТГ встановили нові вуличні світильники і зробили освітлення європейського рівня, встановили спортивний майданчик, відновили вивіз сміття, перевели всі заклади освіти, культури і медицини на твердопаливні котли… Особливу увагу у цій громаді надають молоді. Семенівська гімназія увійшла до першої десятки шкіл Чернігівщини, де надають якісні знання.

 Тернистий шлях об’єднання

DedenkoГолова Семенівської ОТГ Сергій Деденко розповідає, що об’єднувались тяжкувато. Хотіли стати першопрохідцями, але не вийшло.

«Коли почалася реформа децентралізації, я працював на посаді голови Семенівської районної державної адміністрації, – згадує Сергій Іванович. – І, звичайно, був серед тих, хто їздив по селах, зустрічався з людьми на зборах селах та агітували об’єднуватися. Вперше ми запустили процедуру об’єднання в Семенівську ОТГ ще в 2015 році. На той час нам не вдалося донести людям необхідність і переваги такого об’єднання. Хтось казав, що рано, хтось хотів подивитися, як інші будуть розвиватися. А по факту вийшло, що ми просто втратили два роки і чималі гроші, бо тоді фінансування для розвитку інфраструктури від держави було значно більше. В 2017 році ми об’єднали майже весь район, окрім Жданівки, Іванівки та Орликівки та от тільки ці три села займають значну частину території району. На жаль, поки вони думають і відмовляються об’єднуватися, ми знову ж таки втрачаємо час і гроші. Наприклад, інфраструктурна субвенція розподіляється відповідно до території, яку займає громада, та кількості населення. Адже, по суті, якщо на рівні держави ця реформа усіх устатковуватиме у формат ОТГ, то їх приєднуватимуть до Семенівської громади».

 Забрали все, окрім соціалки і вторинної ланки

«І хоча коштів в рамках децентралізації до бюджету громади стало надходити більше, їх не вистачає на вирішення всієї купи наших проблем, – говорить Сергій Іванович. – Адже коли я прийшов на посаду голови Семенівської ОТГ, ми, на відміну від багатьох інших громад, взяли в управління майже все, що можна було взяти. Забрали первинну ланку медицини, всю галузь культури (бібліотеки, клуби), всю освіту на території ОТГ, спортивну школу, позашкільну освіту, центр для сім’ї, дітей та молоді, трудові архіви. По суті, залишили району лише соціальний захист – територіальний центр для обслуговування населення. І залишили вторинну ланку медицини, але тільки з тієї причини, що не відомо, що буде відбуватися з нею далі з в рамках медичної реформи. Для утримання освітян ми отримуємо освітню субвенцію, і нам її вистачає. Бо ще до об’єднання в нас закрилося багато малокомплектних шкіл, і тепер освітянської субвенції вистачає на 100%, нема жодних проблем з виплатами зарплат, відпускних для педагогів, а от для робочого персоналу така проблема є. Адже додаткової дотації на утримання галузей освіти і медицини, яка використовується для закупівлі енергоносіїв для шкіл, оплати газу і виплати зарплат обслуговуючому персоналу, нам не вистачає. Я взагалі в її розподілі не бачу ніякої логіки. Ми – громада, яка об’єднала майже весь район, а отримали одну з найменших дотацій в області. І це проблема. Сьогодні в нашій громаді всього 10 шкіл, статус опорних мають дві, а наша Семенівська гімназія №2 взагалі десята в області з якості надання освіти.

SemGimnasiaГімназія № 2 - серед кращих в області

 І це не може не радувати. Ми в свою чергу найбільше коштів вкладаємо саме в цей навчальний заклад. Адже я вважаю, що краще не розпорошуватися, а вкласти нормальні кошти в одну школу, але вона буде найкраща в області. Ми купуємо нові класи, спеціальне обладнання. Колись цей заклад буде базовим для всієї нашої ОТГ».

 Медицина в нормі

В громаді дуже велику увагу приділяють медицині. Тут закуповують обладнання для районної лікарні, виплачують новим лікарям підйомні та дають квартири. Словом, роблять все, аби жителі громади мали змогу отримати якісні медичні послуги.

«В нашому управлінні знаходиться первинна ланка медицини – це комунальне підприємство «Центр надання медико-санітарної допомоги», – розповідає голова. – Він реформований, він отримує кошти безпосередньо з Києва за договорами з людьми і їм цих коштів майже вистачає. Зі свого боку ми дофінансовуємо комуналку, але великих вкладень там немає. Зате у нашій громаді діє декілька програм із залучення медиків на роботу. Перша – це так звані «підйомні». Кожному лікарю, який приїздить працювати в Семенівську громаду, ми виплачуємо одноразову грошову допомогу – 30 тисяч гривень. Друга програма «Забезпечення житлом медичних працівників», відповідно до якої ми надамо лікарям, які цього потребують, службову квартиру з повноцінним ремонтом. Квартири ми не купуємо, а видаємо з фонду квартир, які належать міській раді. Ця програма діє вже чотири роки, і за цей час у нас четверо лікарів отримали службове житло. Наразі ми ремонтуємо ще одну, п’яту квартиру, плануємо її передати лікарю-дерматологу, яка не так давно почала працювати в нашій районній лікарні. Сподіваємося, що до нового року встигнемо».

 Земля – чорне золото громад

«У 2018 році нам держава передала більше тисяч гектарів землі за межами населених пунктів, і ми не можемо не радіти, бо це одне з найбільших додаткових джерел, з яких ми можемо наповнювати свій бюджет, – продовжує Сергій Іванович. – І ми вже другий рік поспіль активно продаємо право орендувати землю з аукціону. До речі, дуже багато місцевих сільгосппідприємств беруть участь у цих аукціонах. Так, за цей рік наша громада вже заробила більше мільйона гривень на реалізації права оренди земель. Сьогодні у нас виплати людям за пай різні, найбільше – 11%. Та зараз є тенденція до підвищення орендної плати людям. І коли громада проводить аукціон на право оренди землі, ми стартуємо з 12% орендної плати, а на виході можемо отримати до 20%. Все залежить від ділянки. Зараз стає відчутно, що земля стала дорогою і людям за неї готові платити гроші більші, ніж раніше. Також за допомогою інспектора Держкомзему ми почали фіксувати факти, коли землею користувалися, але не платили за неї. Таких неплатників штрафували. Минулого року громаді було відшкодовано більше 100 тисяч гривень збитків, цьогоріч – трохи більше. Якщо в наступному сезоні самозахват землі продовжуватиметься, то ми знову викликатимемо інспектора».

У Семенівській ОТГ немає великих холдингів – тут землі обробляють понад 20 невеликих фермерських господарств, більшість з яких займаються молочною галуззю. І всі вони бояться запровадження ринку землі, про який зараз говорять мало не щодня.

«У нас багато фермерів, у яких по 600 гектарів землі, і все це – людські паї, – говорить голова. – І якщо зараз без відповідного законодавства відкриється ринок землі, то рано чи пізно оренда закінчиться і людина зможе реалізувати свою землю. Якщо прийде якийсь іноземець з великими коштами, хто з наших фермерів зможе перебити ціну? Ніхто. І ніякий місцевий фермер нічого не купить. Тому, мені здається, спочатку потрібно розробити відповідне законодавство, яке захистить наших фермерів, а поки що ринок землі не можна запроваджувати».

 Аварійні дерева – біда громади

Вже другий рік поспіль в Семенівській ОТГ працюють над розчищенням вулиць від аварійних дерев. Адже під час кожного буревію чи сильного вітру вони ламаються і падають прямісінько на людські оселі, перекривають дороги і наносять чимало шкоди.

Sem3

Замість небезпеки - дрова для котелень

«Минулого року була у нас негода: сильний вітер, дощ, – згадує Сергій Деденко. – Тоді Семенівку завалило величезними деревами. Наслідки «деревопаду» ми розгрібали декілька днів. В область зверталися, але нам там порадили страхувати своє майно або прибирати аварійні дерева. Чим вже два роки й займаємося, бо багато років цим питанням взагалі чомусь ніхто в місті не займався. Адже за свої кошти людям дорого було спиляти біля двору аварійне дерево, бо це коштує від 5 тисяч гривень. Зараз цим питанням займається міська рада. Це великий об’єм робіт. Та від цього ми маємо подвійну вигоду – своїх людей «звільняємо» від аварійних дерев і маємо безкоштовні дрова для закладів культури, освіти, медицини. Бо всі ці повалені і розпиляні дерева їдуть в їхні котельні. Для того, аби швидше і якісніше виконувати роботу, ми запланували купити нову вишку, вже провели тендер, і скоро вона має приїхати. У нас є одна, але вона 1979 року. Коли мене питають, децентралізація – це плюс чи мінус, я наводжу цю вишку як приклад. Якщо тільки зараз, після цієї реформи – майже через 40 років – ми дозволили собі купити нову вишку, то судіть самі, плюс це чи мінус.

У Семенівці багато покинутих, занедбаних дворів. Більшість власників таких садиб померли, й хати не успадковані. Вони стоять напівзруйновані в заростях. Щоб окультурити обличчя нашого міста, в безгосподарних садибах ми почали вирубувати чагарники, прибирати напіврозвалені хати. Аби люди, які заїжджають у Семенівку, бачили: вони у місті, а не в якійсь глушині».

 50*50 для покрівлі

В Семенівській ОТГ є декілька п’ятиповерхівок. Ці будівлі вже старі, дахи там протікають і потребують ремонту. Самі мешканці назбирати всю необхідну суму не в змозі, тому в міській раді розробили спеціальну програму для допомоги жителям цих будинків.

«У нас діє Програма з ремонту покрівлі в 5-поверхівках, – говорить голова. – На кожен будинок міська рада виділяє 200 тисяч гривень на закупівлю покрівельних матеріалів, а жителі наймають бригаду та докуповують решту матеріалу за власний рахунок. По суті, виходить 50 на 50. Минулого року цією програмою скористався один будинок, і цьогоріч один, і жителі ще одного звернулися до міськради з проханням виділити кошти».

 Опалення своє, без газу

«З 2014 року ми планово почали переводити всі наші заклади на місцеве паливо, – з гордістю розповідає голова. – У нас в громаді є свій Ірванцівський торфозавод, і ми користуємося брикетом і дровами. Сьогодні жоден клуб, ФАП чи школа в Семенівській ОТГ не опалюється газом. І я маю вам сказати, що це шалена економія. Більше того, вже за рік ми окупили встановлення твердопаливних котлів. До всього того, ми не залежимо від опалювального сезону: якщо дітям в школі холодно, то у вересні можемо топити. Немає проблем, як з газом: пломба, дозвіл, лічильники для передачі даних, які зараз всіх змушують ставити.

 Дороги, дороги і ще раз дороги

Дороги – спільна велика проблема не тільки об’єднаних громад, але й усієї нашої країни. На жаль, у новостворених ОТГ немає стільки коштів, щоб відразу відремонтувати всі дороги в громаді, але після децентралізації вони хоча б намагаються щось робити. У Семенівці пішли далі: не тільки подоводять ямковий ремонт, а й вирішили прокласти нову дорогу, яку обіцяли зробити ще у 90-х роках.

Sem2

На цю дорогу чекали майже 30 років

«В цьому році ми вперше за десятиліття почали будувати нову асфальтну дорогу в Семенівці, – з гордістю розповідає голова. – Ще на початку 1990-х років ця дорога мала бути збудована, але її так і не зробили. Покриття однієї цієї вулиці коштує 5 мільйонів гривень, цього року змогли виділити лише 3 мільйони. Ми її вже почали робити, поклали перші шари, але закінчимо лише в наступному. Люди, звичайно, невдоволені, бо до чиєїсь хати дійшло, до якоїсь – ні, але їх можна зрозуміти. Адже спочатку вони не вірили, що взагалі можна почати будувати, тепер не вірять, що можна закінчити. Та я запевняю, що ця дорога буде. Також ми робимо ямковий ремонт, тротуари по місту. Звичайно, хотілося б за один раз все зробити, але немає у нас таких коштів. І кожний рік ми робимо з того, що дає державний дорожній фонд. Розпорядником фактично є обласна адміністрація, а в нас запитують перелік вулиць, на яких потрібен ремонт. Ми грошей не бачимо, а бачимо лише результат. Та і це великий плюс. Адже в нас є дороги, які більше 30 років не бачили жодного ремонту».

Sem78Trotuar

Облаштування тротуарів

 Було нічиє – стало громадське

У Семенівській ОТГ почали проводити інвентаризацію майна. Адже, за словами голови, дуже багато на території громади є таких об’єктів, які по суті нікому не належать.

«На жаль, органи місцевого самоврядування особливо не контролювали своє майно, – говорить Сергій Іванович. – Є таке поняття «безхозне майно» – нічиє. Та насправді таке майно належить громаді. Є процедура реєстрації цього майна – це класика цивільного права, але нею чомусь ніхто не користувався. Ми цим питанням зайнялися минулого року. І на сьогоднішній день вже зареєстрували багато цінного майна, яке де-юре було нічиїм. І вже з наступного року 2020 року ми будемо його реєструвати за собою і потім щось з ним робити чи продавати на аукціоні. По селах є багато ферм, клубів, старих шкіл, які ми реєструємо, а потім зможемо продати. І це суттєве джерело для наповнення нашого бюджету. Прикладом є пам’ятник Леніну: він як майно нам був непотрібний, тому ми його продали, а виручені гроші вклали в закупівлю лапароскопічного обладнання».

 Сміттю – бій!

«Навколо Семенівки було багато несанкціонованих смітників. Пластик, пакети носило по всьому районі, по полях і городах, – говорить голова. – І з цим потрібно було щось робити. Коли я прийшов на посаду голови, у міській раді лежало лише 300 договорів від домогосподарств на вивіз сміття. Ми почали з цим працювати, і зараз у нас вже 1300 договорів. Наразі ведемо роботу з населенням, розповідаємо, що сміття потрібно сортувати, а не вивозити куди попало. Хтось нас чує, а хтось, на жаль, поки що ні. Але люди змінюють своє бачення і активно почали відсортовувати пластик, викидати його в окремі контейнери. І це радує. До того ж в місті стало набагато чистіше, та й за його межами також. Зараз ми сортуємо лише пластик. Куди його дівати, ще не придумали. Місцевий підприємець почав у нас його забирати і пресувати. Ми віддаємо йому безкоштовно, аби тільки робив.

Sem1

Сучасний сміттєвоз

Минулого року купили сміттєвоз – техніку, якої в нас взагалі не було. Це сучасна контейнерна машина. Раніше пускали трактор з причепом, а зараз наш сміттєвоз забирає в три рази більше сміття і не розкидає його дорогою. Сміття забирають у людей за графіком. На вулиці всі знають, коли саме буде машина. Люди або виносять мішки самостійно, або просто залишають під будинком. Поки що збираємо лише в Семенівці, та плануємо і в усіх селах це робити».

 Український зв'язок-проблема

Коли ми в’їжджаємо в межі Семенівського району, починаються проблеми з якістю мобільного зв’язку. Точніше, він дуже рідко з’являється. І якщо зі сторони Чернігова та в самій Семенівці який-не-який, але він український, то в прикордонних селах громади Росія вітає нас на своїй території. Тут вважають, що в той час, коли в країні йде війна, а Семенівська ОТГ знаходиться на кордоні з Росією, то в першу чергу на державному рівні потрібно думати, як забезпечити людей гарним мобільним зв’язком, саме українським.

«Мобільний зв'язок у нас не дуже якісний, особливо це відчутно в наших прикордонних селах, – говорить голова. – Наша громада знаходиться на півночі країни, населення не надто багато, тому мобільні оператори не хочуть ставити тут свої вишки. І з одного боку їх можна зрозуміти. Я вважаю, що це питання потрібно вирішувати на рівні держави. Необхідна програма інформатизації і цифрової підтримки саме прикордонних регіонів. Держава повинна звернути на це увагу, адже мобільний зв'язок необхідний! До того ж зараз всі показання лічильників через смс передаються, а в нас нема зв’язку. Як людям бути? У них просто немає змоги це зробити! З телебаченням ситуація трохи краща, бо у нас багато людей вже купили супутникові антени, але в той же час у прикордонних селах добре ловить російське аналогове телебачення».

 Марія ПУЧИНЕЦЬ, фото Олексія МИКОЛАЄНКА і з сайту громади

Схожі матеріали (за тегом)