|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 6:55 | 04.23.2026

Радониця, Діди, Проводи, Гробки... Називали їх по-різному – ці кладовищенські дні поминання та вшанування пам’яті предків. Насправді Радониця тримається дня, який є дев’ятим по Великодню, – тобто вівторка. Проте парафіяльні священники, маючи в підпорядкуванні кілька сіл із відповідними кладовищами, а часто й не одним, фізично не могли встигнути відслужити в усіх громадах за один день. Саме тому в одних селах Діди відзначали в понеділок, а в інших – у вівторок. У своїй основі Радониця бере початок ще із часів язичництва, поступово трансформуючись під впливом християнства. Спираючись на розповіді старожилів та власні спостереження, спробую проаналізувати, як відзначали Діди у моєму селі протягом останнього понад століття.

Опубліковано в Культура

Йому 84 роки, але події літа 1986-го він пам’ятає в деталях. Анатолій Михайлович Лігун, голова Чернігівської обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України», сьогодні очолює когорту людей, чиї ряди невблаганно рідшають. В ексклюзивному інтерв’ю він розповів про те, як працювали «під танками» на четвертому енергоблоці, чому в Чернігові та області влада не попередила людей про трагедію, а номенклатурні чиновники поспіхом і в надзвичайній секретності евакуйовували свої родини, та як виживає організація сьогодні. Його історія – це не лише про радіацію, а й про те, як система кидала людей у пекло, а потім намагалася стерти їхні імена з історії. Про те, як сучасна влада нехтує гарантованими правами тих, хто врятував світ від небезпечного атома.

Опубліковано в Суспільство

Звісно ж топоніміка! Існує щонайменше два географічні об'єкти на Далекому Сході, названі на честь вихідця з гарбузинського козацького роду Василя Глуздовського (1877-1934 роки) – талановитого географа, сміливого дослідника просторів від Сахаліна до Маньчжурії, автора одного з перших нарисів про українців на краю Азії.

Опубліковано в Культура

16 лютого 2026 року оперативне командування "Північ" відзначає 11 років від дня сформування.

Опубліковано в Події

Мисливський... гранатомет

Субота, 22 листопада 2025 18:42

Він не раз міг підірватися на міні чи фугасі або загинути від кулі «алі баби». Але, приїхавши з Іраку, Євген Давиденко полетів до Ліберії.

Опубліковано в Історія

Валентина Підвербна померла у Чернігові

Понеділок, 10 листопада 2025 09:25

Відома як найстарша матір України Валентина Підвербна померла на 81-му році життя.

Опубліковано в Події

Днями у Чернігівському художньому музеї ім. Григорія Галагана з’явився триметровий сталевий Симаргл. Його музею подарували військові 158-ї окремої механізованої бригади, що була сформована у 2024 році на Чернігівщині.

Опубліковано в Події

Відтепер українського боксера і нащадка реєстрових козаків з Коропської сотні Ніжинського полку держави Військо Запорізьке Олександра Усика недостатньо вважати лише абсолютним чемпіоном світу у суперважкій вазі. Усик – це руйнівник міфів історії, спотвореної москвою, промоутер української ідентичності. Після перемоги над Тайсоном Фьюрі наш чемпіон виніс на ринг шаблю гетьмана Івана Мазепи з колекцій Чернігівського обласного історичного музею імені Тарновського, що варто оцінювати не менше як всесвітній плювок в обличчя москві.

Опубліковано в Події

Про цю країну рідко що почуєш. Тут ніколи не відбувається нічого резонансного, сюди не їдуть туристи, а багато хто щиро плутає Парагвай з Уругваєм. Розташований у «ведмежому куті» Південної Америки, Парагвай не має виходу до океану, сюди немає жодного прямого авіарейсу з Європи. Країна не славиться природними і архітектурними пам'ятками, тут не проходить Андський хребет, імперія інків не залишила на території Парагваю майже жодних слідів. Це одна з найбільш індіанських країн світу – мова гуарані є офіційною і поширена нарівні з іспанською. Однак Парагвай цікавий своєю сутністю, своїм незвичним духом, час тут немовби рухається повільніше, ніж в іншому світі. Парагвай – це Латинська Америка 30-40-річної давнини

Опубліковано в Культура

У історії Носівської міської лікарні ім. Ф.Я. Примака головна глава – хірургія.

Опубліковано в Суспільство

Сторінка 1 із 8