У великодні дні особливого значення набуває хліб – символ життя, єдності та духовного відродження. Саме тому Ріпкинський хлібокомбінат, що вже понад три десятиліття працює під керівництвом Тетяни Примаченко, стає справжнім осередком громади. Тут випікають, окрім інших виробів, паски до свята, використовуючи лише натуральні інгредієнти: воду, борошно, сухе молоко, яйця, родзинки, цукор, ванільний цукор, сіль та дріжджі. Ніяких домішок і жодних компромісів із якістю – лише чиста традиція, яка зберігається ось вже понад три десятки років.

Держава в державі – так можна коротко охарактеризувати принцип структурної автономії, за яким організоване господарство «Земля і воля». Бути незалежним від зовнішніх обставин, мати стратегічний запас зерна та продовольства – саме таким вибудував товариство Леонід Яковишин.

На Чернігівщині жителі прикордонних сіл Грем’яч та Будо-Вороб’ївська Новгород-Сіверської громади безкоштовно отримують хліб.

Приватна пекарня «ХлібОК», потужності якої розташовані в Мені, наростила обсяги виробництва.

Війна змусила кожного українця, особливо в тих регіонах, які перебували в окупації чи облозі ворожих військ, ще більше цінувати хліб.

На Чернігівщині випікають та безоплатно роздають хліб для гуманітарних потреб жителів. Для цього за координації і підтримки Чернігівської ОВА область отримала 90 тонн борошна.

Колектив маленької хлібопекарні при Ріпкинському сільському споживчому товаристві забезпечував хлібом велику територію всієї громади та підтримував своєю продукцією місто Славутич (Київської області), Любецьку громаду та села Чернігівського району.