Загальновідомо, що давні поховання – кургани – якнайкраще дають відповіді на запитання про культуру та побут наших пращурів. І якщо поховальні (підкурганні) старожитності доби Київської Русі були доволі добре досліджені в 19-му – на початку 20-го століть, а давньоруське місто активно вивчалося у повоєнний час (за що зокрема археолог Борис Рибаков отримав звання академіка), то про те, як жили мешканці сіл тієї доби, достеменно не знали. Відомий чернігівський археолог і краєзнавець Ігор Ігнатенко, спираючись на власні дослідження, дає відповіді на питання, яким було тодішнє село на Чернігівщині, що вдягали селяни і як їх погребали.

Чернігівщина має багату і неповторну історико-культурну спадщину. На державному обліку в межах Чернігівської області перебуває 3575 об’єктів археологічної спадщини, з яких 27 – пам’ятки національного значення, 3548 – пам’ятки місцевого значення та щойно виявлені об’єкти археології.

Доки ми воюємо з москвою, москва досліджує нашу історію. Дивовижний артефакт, який «підняли» при розкопках кургану Чорна Могила в Чернігові – сакральна статуетка у вигляді ідола – досі знаходиться в москві. І не лише вона!

Незважаючи на низку ґрунтовних досліджень та знайдені артефакти, вчені досі ламають голови над тим, хто похований у «Чорній могилі» – одному з найбільших давньоруських курганів, який зберігся до нашого часу. Легенда про засновника Чернігова князя Чорного нівелюється низкою доказів, що вказують на те, що курган є значно молодшим за Чернігів. А от поховання, які знайшли в ньому, підводять до висновку, що в сакральному насипі дійсно лежала особа князівського роду, найближчі ж аналоги віднайденої зброї та ритуальних артефактів є лише на території Британії.

Деснянська вода відкриває давні таємниці. Археолог Ігор Ігнатенко опублікував фото човна-довбанки, який знайшли чернігівці під п’ятиметровим шаром річкового піску. Вік знахідки поки не визначили, але в Чернігівському історичному музеї вже поінформовані про неї.

На приватних земельних ділянках в Ялівщині, де нещодавно фіксували роботу землерийної техніки, корчування та вирубування дерев, історики знайшли стародавні артефакти різних історичних епох.

Прокуратура захистила інтереси держави в частині збереження історико-культурних цінностей. За місяць до початку повномасштабної війни Плисківська сільська рада роздала в приватні руки дві земельні ділянки, розміром 1,7 гектара кожна, на яких розміщені курганні групи. Прокуратура оскаржила рішення сільради, а Господарський суд Чернігівської області у складі судді Романенко скасував реєстраційні акти.

Під час розкопки траншеї водогону по вулиці Любецькій археологи знайшли давні поховання. Про це повідомив археолог Ігор Ігнатенко. Про той факт, що на цьому місці розташовувався могильник, дослідники дізналися у 2019 році – тоді біля Палацу культури хіміків археологи розкопали ґрунтові поховання давньоруської доби. У наступні роки кількість розкопаних давніх могил зросла, були знайдені й залишки язичницьких курганів.

Під час земляних робіт з реконструкції водогону по вулиці Любецькій знайшли рів Передгороддя давнього Чернігова.

За позовом прокуратури Седнівській громаді повернуто землі історико-культурного призначення вартістю понад 30 млн грн