Але для цього потрібно впровадити сучасні інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур, складовою яких є інтегрована система захисту від шкідників, хвороб і бур’янів. Одним із методів захисту рослин є карантин – система державних заходів, спрямованих на захист рослинних багатств країни від завезення та проникнення із інших держав карантинних та інших особливо небезпечних шкідників, збудників хвороб і бур’янів, а у випадку проникнення карантинних об’єктів – на локалізацію та ліквідацію їх вогнищ. Про те, як захищають Чернігівщину від проникнення інвазійних видів, збудників і шкідників – наша розмова з начальницею Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби Тетяною Олещенко.

– Офіційною датою створення Національної служби карантину рослин України вважають 30 червня 1993 року – день прийняття Закону України «Про карантин рослин». Тобто відомству вже 30 років. Тетяно Олександрівно, розкажіть, будь ласка, про його становлення на Чернігівщині.

– Державна інспекція з карантину рослин по Чернігівській області включала в себе такі підрозділи: 10 пунктів карантину рослин на державному кордоні, з них 5 автомобільних (Грем’яцький, Миколаївський, Новояриловицький, Сеньківський, Славутицький), 3 залізничних (Горностаївський, Щорський, Семенівський), аеропорт «Чернігів», річпорт «Десна», 16 міжрайонних та районних пунктів: Ніжинський, Менський, Новгород-Сіверський, Семенівський, Бахмацький, Корюківський, Чернігівський, по місту Чернігову, Борзнянський, Городнянський, Козелецький, Прилуцький, Куликівський та обласна карантинна лабораторія. Пункти карантину рослин на державному кордоні формують зовнішній карантин, а районні та міжрайонні пункти – внутрішній.

Золотими літерами в історію карантинної служби вписане ім’я Мельниченка Івана Григоровича, який працював начальником інспекції з 1970 по 1986 роки. На той час на території Чернігівської області виявили рак картоплі, золотисту картопляну нематоду, колорадського жука, повитицю та амброзію полинолисту. Аналізи ґрунтових проб на виявлення цист золотистої картопляної нематоди спеціалісти проводили в трьох гельмінтологічних лабораторіях: в Чернігові, Сосниці та селі Верба Коропського району. До речі, боролися з картопляною нематодою як агротехнічними, так і хімічними методами. Зокрема, на заражені ділянки вносили сечовину.

В боротьбі з раком картоплі освоювали вирощування ракостійких сортів картоплі. На той час в області в основному вирощували сорти картоплі, які були не стійкі до цього захворювання. В результаті садіння ракостійких сортів проблему вдалося вирішити, а карантинні обмеження на вивіз насіннєвої і продовольчої картоплі були зняті.

З червня 1991 року по вересень 2006 року керівником інспекції працював Ващенко Микола Васильович. Уся діяльність Миколи Васильовича була пов’язана з сільським господарством і карантином рослин. Він мав глибокі теоретичні знання та великий практичний досвід щодо карантину рослин, наполегливо й цілеспрямовано здійснював керівництво всіма підрозділами служби в області.

На той час штат інспекції збільшився з 19 до 88 чоловік, що дозволило розширити обсяги робіт. Спеціалісти інспекції обстежували Чернігівщину на предмет виявлення таких карантинних об’єктів, як картопляна нематода, рак картоплі, американський білий метелик, каліфорнійська щитівка, східна плодожерка, картопляна міль, карантинних бур’янів та інше, визначався карантинний стан області й здійснювався контроль за дотриманням особливого карантинного режиму. Для оперативної ліквідації виявлених карантинних об’єктів в 1996 році при держінспекції з числа кваліфікованих працівників, які пройшли відповідну підготовку, було створено фумігаційну ланку, яка проводила знезараження карантинної продукції. В 2005 році ця структура була ліквідована.

З 2006 року Держінспекцію очолював заслужений працівник сільського господарства України Яременко Володимир Михайлович, який мав достатній життєвий досвід керівної та організаторської роботи в галузі сільського господарства.

– А що стосується боротьби з шкідниками, чи можна на прикладах?

– Звісно! У 2007 році в області було виявлено небезпечний шкідник – американський білий метелик. Дані обстежень свідчать про те, що розповсюдження цього небезпечного карантинного шкідника відбулося від кордону Полтавської та Київської областей. І незважаючи на заходи, які проводять інспектори, територія ураження АБМ з кожним роком збільшується. У 2008 році в області були розроблені і прийняті програми з виявлення, локалізації та ліквідації золотистої картопляної нематоди, амброзії полинолистої, американського білого метелика на території Чернігівської області на 2008-2017 роки. Тож усі роботи з локалізації та ліквідації карантинних об’єктів проводяться згідно цих програм.

Контроль кукурудзи на предмет наявності збудників і шкідників

– Тетяно Олександрівно, а якими є повноваження установи, бо якщо ми розуміємо, що Ваші інспектори працюють на прикордонних пунктах, отже – контроль має бути серйозний?

– Дивіться, у грудні 2012 року шляхом злиття Державної інспекції з карантину рослин по Чернігівській області та Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області була створена Державна фітосанітарна інспекція Чернігівської області, дана державна установа була територіальним органом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.

Спеціалісти фітосанітарної служби беруть зразки рослин для аналізу

У 2014 році Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України реорганізована в Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і є такою до сьогодні. Що стосується повноважень, то у 2017 році функції Управління фітосанітарної безпеки значно розширили, і ми тепер займаємось наглядом (контролем) у сфері насінництва та розсадництва, наглядом (контролем) щодо дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах, наглядом (контролем) у сфері охорони прав на сорти рослин, наглядом (контролем) у сфері контролю за якістю зерна та продуктів його переробки.

Ягоди на експорт - тільки після висновку

– Тобто ви ще й тісно співпрацюєте з вітчизняними науковими селекційними установами?

– Безумовно! І не тільки. Не обходиться без співпраці із місцевими органами самоврядування. До прикладу, у листопаді 2021 року Чернігівська обласна рада прийняла Регіональну цільову програму боротьби з карантинним бур’яном – амброзією полинолистою в Чернігівській області на 2022-2026 роки, розробником якої є Управління фітосанітарної безпеки. Та все ж основними завданнями Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівської області є реалізація державної політики у сферах карантину та захисту рослин. Наше Управління забезпечує здійснення фітосанітарних заходів, вживає заходів щодо охорони території України від занесення регульованих шкідливих організмів, вживає заходів щодо виявлення, локалізації та ліквідації регульованих шкідливих організмів, заходів щодо запобігання проникненню регульованих шкідливих організмів у зони, вільні від таких регульованих шкідливих організмів. Ми також організовуємо впровадження екологічно безпечних для людини і довкілля методів та заходів щодо захисту рослин. І хоча на всю область тільки 56 фахівців, але свою роботу ми виконуємо професійно. Зважаючи на те, що аграрна галузь в Україні є найбільш розвиненою, без фітосанітарної безпеки просто не обійтись.

Віталій НАЗАРЕНКО, фото з архіву