Картоплярі кажуть, що цьогорічні умови вирощування бульби рівноцінні вирощуванню на поливі. Разом із тим низькі закупівельні ціни на товарну картоплю змушують серйозних аграріїв та селян скорочувати площі під цією культурою. Відтак, за прогнозів картоплярів, недалекий той час, коли Чернігівщина втратить негласний статус картопляного Донбасу.

50 тонн з одного гектара!

Фермерське господарство «Напорівське» із Лукашівки, де директором і власником – відомий меценат, депутат Чернігівської обласної ради Григорій Ткаченко, є одним із найбільш постраждалих від війни на Чернігівщині. Саме із Лукашівки рашисти обстрілювали Чернігів та трасу на Куликівку, а 80 відсотків полів було заміновано. Григорій Михайлович, повернувшись у село після звільнення, три дні відходив від побаченого, а потім засукавши рукави, взявся наводити лад – у селі та в господарстві. Мріяв, що засіє всі землі і посадить картоплю. І йому вдалося! Картоплю, яка є однією з високорентабельних культур, у «Напорівському» планували посадити на площі 92 гектари, але засіяли тільки 74.

Сліди від осколків

«Цей рік, звичайно, специфічний, – каже фермер. – Ми починали садити картоплю, як кажуть в народі, в свинячі голоси – 21-го травня вкинули в землю першу бульбу. Пов’язано це було перш за все з роботами по розмінуванню полів. Але, дякувати Богу, все вдалося, – продовжує Григорій Ткаченко. – Фактично у нас вийшло вирощування на поливі. До речі, користуючись можливістю, хочу подякувати компанії «Агріко», яка допомогла багатьом картоплярам з посадковим матеріалом, частину дали взагалі безкоштовно, а частину продали за хорошою ціною з відстрочкою платежу».

Через затяжні дощі картоплю в господарстві тільки почали копати. Урожайність вражає!

Фасована картопля для одного з підрозділів ЗСУ

«Викопали вже близько 15 гектарів, – говорить картопляр. – Врожайність дуже велика, я б сказав, рекордна. Менше, ніж 50 тонн з одного гектара не було. Але не в усіх така врожайність, і якщо ціна нині – 4-4,5 гривень за кілограм, а в північних районах чув, що дрібні фермери продають по 2 гривні, то це, звісно, негативно вплине на галузь. Культура стає збитковою».

За словами Григорія Ткаченка, в один гектар картоплі треба вкласти близько 130 тисяч гривень.

«Врожай ми отримали великий, і за рахунок цього картопля у нас вийшла рентабельна, але це в нас, а не всім пощастило з врожаями», – пояснює він.

Все більше господарств відмовляються від картоплі

За інформацію фермера, на Чернігівщині площі картоплі зменшились на третину. Він прогнозує, що і наступного року ця тенденція збережеться. Це пов’язано із рентабельністю та значною витратною частиною. До того ж картопля є досить складною культурою, яка потребує постійної уваги.

Ящики з картоплею підвозять на сортувальний стіл

«Ситуація тривожна, – не приховує Григорій Ткаченко. – Сьогодні для того, щоб на професійному рівні займатись картоплею, треба не менше 500 тисяч доларів інвестицій. Багато потужних підприємств, які мають відповідну базу, відмовились від картоплі. Ось, наприклад, «Індустріальна молочна компанія» минулого року мала 450 гектарів картоплі. Вони були орієнтовані на чіпси. Цього року ІМК від картоплі відмовилась. Люди вклались, створили умови, але вирощувати картоплю стало невигідно. І хоча Чернігівщина має дуже сприятливі умови для картоплярства, однак ця галузь занепадає…».

На думку фермера, винною в цьому є відсутність державницького підходу до агросектору. Просто кажучи, МінАПК, Мінекономіки та МЗС мають включити механізми лобізму українських товаровиробників та запропонувати сировину Європі й світу.

Адже, порівнюючи ціни на картоплю в Україні і Європі, чернігівська картопля зараз коштує мінімум у 3-4 рази дешевше, ніж європейська.

Недержавницький підхід призведе до того, що зникне "другий хліб"

До речі, на одному з чернігівських сайтів нещодавно вийшла тематична стаття. В матеріалі журналіст наводить середні закупівельні ціни в Європі, які коливаються від 0,6 євро (близько 25 гривень) до 3 євро (126 гривень) за один кілограм. До прикладу, в статті наводиться цифра у 1,5 євро за кілограм картоплі в Британії. Ціна більш ніж приваблива!

Григорій Ткаченко телефонує знайомій в Ірландії. Та пояснює: ціна на миту товарну картоплю нині – близько 30 євроцентів. В Британії ціни ще нижчі. Звідки чернігівські журналісти взяли такі цифри – невідомо. Але те, що в Європі дефіцит картоплі і ціна буде рости, – це факт. Як пояснила ірландська знайома фермера, місцеві товаровиробники бульби намагаються законтрактуватись зараз, оскільки через дорогі енергоносії зберігати її на складах буде невигідно. Тож очевидним є той факт, що вже взимку Європу очікує дефіцит картоплі. І тут нашому уряду саме час подумати про українських картоплярів.

Працюють сортувальниці

«Недержавницький підхід призведе до того, що зникне «другий хліб», – каже директор «Напорівського». – У нас щодо експорту і лобізму агробізнесу мають спільно працювати Мінекономіки, МЗС і МінАПК. Ми цього не бачимо, робота з лобізму абсолютно провальна, і це при тому, що Україна сьогодні в усіх на слуху».

Не краща ситуація із «першим хлібом». Здавалося б, озима пшениця – основна продовольча культура, але нині вона є найменш рентабельною.

«Якщо по всіх інших культурах є хоч якась рентабельність, то на пшениці ми отримали в цьому році мінус 5 тисяч гривень на одному гектарі. Розумію, що немає логістики, але ж треба налагоджувати бізнесові стосунки з іншими країнами, бо всі хочуть їсти, тим паче, що запрацював промисловий безвіз, – обурюється аграрій. – У нас вже середина жовтня, а ми не посіяли жодного гектара, оптимальні строки пройшли. Цьому є об’єктивні причини – соняшник ще стоїть, а з іншого боку – сіяти озимину нерентабельно».

Ціни на продовольчі товари в Європі, наведені на одному з чернігівських сайтів

Разом із тим Григорій Михайлович прогнозує зростання ціни на пшеницю ближче до нового року. У наступному ж році ціни мають бути більш ніж привабливі, тож відмовлятись від озимих не збирається.

«Ми виробили оптимальну формулу та структуру, тому будемо дотримуватись накресленого, – каже Григорій Ткаченко. – Наскільки в нас все вийде, сказати важко, але будемо старатись витримувати структуру, яка зарекомендувала себе у передвоєнний період».

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора