У народі кажуть: «Весняний день рік годує». Цього року через затяжну зиму аграрії Бобровиччини вийшли в поля дещо пізніше, ніж зазвичай, тож мусять надолужувати, аби все встигнути. У цей період важливо зберегти вологу, якої, попри сніжну зиму, на диво, дуже мало.

У ТОВ «Земля і воля» після закриття вологи на площі у понад 30,5 тисяч гектарів вносять в землю мінеральні добрива. Цьогорічні погодні умови дозволяють робити це не розкидачами, а зерновими сівалками – так ефективніше та економніше. На інших полях сучасні посівні комплекси, закриваючи водночас дорогоцінну вологу, кладуть у ще вогкий весняний грунт яре зерно. Попри значне подорожчання добрив, головною культурою у господарстві залишається кукурудза – «королева полів», або «друга нафта» – улюблена культура засновника «Землі і волі», аграрного новатора Леоніда Яковишина.

Мінерали вносять сівалками

Товариство «Земля і воля» можна без перебільшення назвати зразковим агропідприємством не лише на теренах Чернігівщини, але й України. Хтось іще досі жнивує кукурудзу, сою і навіть соняшник, а в «Землі і волі» вже підживили озимину, закрили вологу, сіють ярі зернові та вносять азот під майбутні посіви кукурудзи й соняшника. Особливістю цьогорічної весняно-польової кампанії є те, що, незважаючи на дощі, морозну і сніжну зиму, вологи в землі дуже мало. З одного боку це проблема, з іншого – можливість більш ефективно внести в грунт необхідні мінерали.

За словами першого заступника генерального директора ТОВ «Земля і воля» Василя Нестерука, цього року азотні добрива вносять в грунт не розкидачами (РУМами), а зерновими сівалками.

«Поточні погодні умови дозволяють нам працювати сівалками, – каже аграрій. – Карбамід наразі коштує 42 тисячі гривень за одну тонну, тож краще покласти його в ґрунт на необхідну глибину за допомогою сівалки, ніж розкидати по полю і гадати, де воно закриється, а де ні».

Добриво вносять надійними зерновими сівалками американського виробництва «Great Plains». Дають норму висіву 200 кілограмів на один гектар. Буквально кілька років тому ці сівалки ще використовували для посіву озимих, але нині вони слугують для інших цілей. Ранні зернові ж сіють більш сучасними комплексами.

Механізатор Олег Коломієць за одну зміну робить близько 90 гектарів.

«Захват сівалки – дев’ять метрів, – каже він. – Контроль за глибиною і нормою внесення добрив автоматичний. Маркера мені і не треба, працюю по сліду».

Олег вже 20 років поспіль виходить в поле на американському «John Deere». Каже, що працювати на такій техніці – одне задоволення.

Висока точність сівби – запорука ідеального проростання

На іншому полі механізатор Микола Побережний сіє овес. Посів культури в нормі 180 кілограмів на один гектар відбувається з допомогою сучасної сівалки виробництва «Väderstad».

Пневматична зернова сівалка «Spirit»» одночасно здійснює розпушування, вирівнювання поверхні, підготовку насіннєвого ложа, сівбу та ущільнення лише за один прохід. Так, за рахунок меншої кількості агрегатів заощаджується паливо, зберігається продуктивна волога, що сприяє кращому розвитку рослин.

«Vaderstad» в роботі

«Сівалка вирізняється вражаючою точністю сівби і тривалим періодом експлуатації, а також високою швидкістю роботи в полі», – каже механізатор із 35-річним стажем.

Висока точність сівби дорівнює ідеальному проростанню насіння – переконаний агроном Новобасанського відділення Артем Федорчук. Для нього, як і для більшості хліборобів з ТОВ «Земля і воля» весна є початком гарячої пори, яка закінчиться тільки восени.

«Наш робочий день зараз починається о шостій ранку і закінчується з заходом сонця, – каже агроном. – У поле привозять сніданок, обід і підвечірок. Зима була довгою, і в поле ми вийшли пізніше, ніж зазвичай, тому роботи багато. Терміни піджимають», – зізнається він.

За Артемом Федорчуком закріплено 2337 гектарів площі, й на кожному гектарі агроном має показати результат.

Найбільше землі – під «другою нафтою»

Головною культурою господарства залишається кукурудза. Під неї запланували 28 тисяч 780 гектарів. Під озиминою – 1150 гектарів, понад 300 гектарів – ячмінь, 280 гектарів вівса, 90 гектарів гречки, 200 гектарів сої, 632 гектари соняшника, а ще – картопля та овочі для власних потреб. Якщо звести все докупи, то вийде цифра 31 тисяча 980 гектарів. У цьому розрахунку ставка – на «другу нафту», як називав кукурудзу хлібороб від Бога Леонід Яковишин.

«Кукурудзу почнемо сіяти наприкінці квітня, – ділиться планами перший заступник генерального директора ТОВ «Земля і воля» Василь Нестерук. – Чому не поспішаємо? Бо у перших числах травня у нас завжди приморозки».

Сівбу в господарстві планують закінчити, як завжди, вчасно.

«Ми до восьмого травня завжди завершували посівну, – каже Василь Нестерук. – У господарстві є тридцять агрегатів для посіву кукурудзи, тож все зробимо в терміни».

На запитання про дорожнечу дизелю і добрива Василь Сергійович відповідає так: «Усім забезпечені, жодних проблем з цим немає. Головне – що у нас є злагоджений, надійний і організований трудовий колектив. Є з ким працювати!».

Господарство продовжує розвиток, зберігаючи традиції та вектори, закладені його засновником.

Американський трактор з американською сівалкою на українській землі

Віталій НАЗАРЕНКО, фото Миколи Тищенка