На території Талалаївської громади Прилуцького району, крім ТОВ «Понори», тваринницьку галузь різного рівня утримують ще три господарства. Тваринництво останнім часом особливо не захоплює аграріїв, інвесторів, бо ця галузь надто затратна, а шлях до виведення тваринництва на рівень отримання прибутків – складний і тривалий. ТОВ «Понори» пройшло цей шлях і тепер впевнено рухається вперед.

Із директором ТОВ «Понори» Володимиром Сисою ведемо розмову на фермі в селі Корінецькому, яка відкрилася рік тому. На місці закинутих приміщень ферми колишнього колгоспу продовжується реконструкція. Один сарай вже повністю перебудований, ще один – не повністю, але худобі там уже досить комфортно живеться. Працює доїльний зал, побутові кімнати…

– Таке визнання, звісно, надихає на ще кращі результати? – запитую Володимира Леонідовича.

– Звісно! Рухатися вперед до ще кращих результатів! Але так приємно, що ми сягнули, скажу без перебільшення, таких висот! Близько тисячі ферм України претендували потрапити у першу двадцятку рейтингу! Першість у рейтингу тримає група молочних підприємств «Глобино». Це – всесвітньо відома торгова марка. Глобинські виробники молока сягнули європейського рівня виробництва. І ми стараємося! За цим результатом – наполеглива робота всього колективу протягом років. Дякую кожному нашому працівнику за добросовісну працю. Дякую пайовикам, які довірили нам обробляти свої землі. Я впевнений, що зараз якість землі стала кращою, ніж тоді, коли вона була у власності колгоспу. Адже далеко не кожний орендар може похвалитися, що використовує органічні добрива у такій кількості, як ТОВ «Понори». Бо тваринництво – це не тільки високоякісне молоко, а і родючі землі… А ще – робочі місця у селі, звісно, для тих, хто хоче працювати.

– Майже рік тому ми розмовляли тут же. Нетелі обживалися на новому місці. А в сараї ще проводився ремонт… Із тих нетелів за цей час виросли продуктивні корови. Рівень утримання їх справді європейський. У сараї працює система кондиціонування. Молочниці проживають постійно у сараї на безприв’язному утриманні. Тракторист пультом відчиняє двері-ширму, щоб заїхати трактором із кормозмішувачем (міксером). У цих корів особливий раціон, вони їдять спеціальний концентрований корм?

– Так. Спеціальний. Але ні в якому разі не «хімію», як багато хто, не розуміючись у тваринництві, говорить. Працівники готують його самі згідно з раціоном і відповідною програмою. З допомогою кормозмішувача змішуємо соковиті корми і сухі, обов’язково крейду, солод, сіль. Якщо сказати просто, раціон відповідає таким вимогам, щоб корова виробляла ефективно молоко і сама залишалася здоровою. Із цим у нас особливо строго. Ці корови ніколи не паслися на траві і не вміють це робити. У них цілодобовий кормовий стіл, світло, підтримується одна температура і вологість повітря. Всі ці чинники сприяють виробленню молока. Тут, на корінецькій фермі, зараз утримуємо 140 голів молочниць, а плануємо збільшити до 250 голів. ТОВ «Понори» має статус племінного господарства, отож можемо продавати чистокровних теличок породи голштин. Та поки що збільшуємо чисельність власного стада. Щоб із теляти отримать корівку, треба три роки її ростить, і тільки у чотирьохлітньому віці вона почне себе окуповувати. Отож, нарощуємо кількість поголів’я у господарстві. Щороку збільшуємо його на 100 голів.

У корівнику — просторо, чисто і світло

Ось такий вигляд має знадвору система вентиляції у приміщенні ферми

– За таким розкладом нові приміщення були вам вкрай потрібні?

– Так. До початку повномасштабної війни на фермі у Понорах утримували 430 голів ВРХ, планомірно поповнюючи дійне стадо з доморощених теличок. Отож, уже кілька років тому виникла необхідність добудовувати приміщення, робити ще один доїльний зал. На початку 2022-го, буквально за кілька днів до війни, ТОВ «Понори», власником якого є Наталія Анатоліївна Горбачевська, викупило приміщення старих ферм, що розташовані в сусідньому селі Корінецькому. Питання реконструкції вивчали детально. Два сараї, які хоч і стояли пусткою понад 20 років, відносно непогано збереглися – стіни, перекриття не були зруйновані. Чудове їх місце розташування. Та з початком повномасштабної війни ризики щодо реконструкції приміщень та і розвитку всієї галузі значно зросли. Боляче згадувать, коли у березні 2022-го доводилося штучно знижувати продуктивність худоби. Адже молоко не було куди дівати, бо вже у перший день війни молоковоз до нас не поїхав. Та ми вистояли. Колектив не розбігся. Віримо, що найгірші часи вже позаду. Тоді і стали перед вибором – робити реконструкцію куплених приміщень і далі розвивати галузь, чи продавати молодняк, який уже виростили. Вибрали реконструкцію.

– Знаю, що на початку осені Ви у складі української делегації виробників молока побували в США, в штаті Вісконсин. Думаю, що ця поїздка стала незабутньою…

– Саме так. Організована поїздка Асоціацією виробників молока. А мета її – донести фермерам США інформацію про те, як українці в умовах війни не просто виживають, а розвивають сільське господарство, і нам треба підтримка. Адже українці забезпечують продуктами не лише свій народ… На прикладі ТОВ «Понори» показували досвід, як із занедбаних приміщень можна зробити чудовий проєкт сучасної ферми. Про це зняли відеоролик на фермі в Корінецькому, який демонстрували й українським колегам, і американським. Ми, виробники, вивчали досвід будівництва та експлуатації біогазових установок на фермах. Це дуже цікава тема. В Україні теж є такі установки на фермах, але їх іще одиниці. Сподіваюся, що скоро їх інтенсивно будуватимуть і у нас, бо це вигідно. Фермер використовує вироблений на основі тваринного гною газ для опалення власних приміщень або ж продає його.

Володимир Сиса (другий праворуч) у складі делегації виробників молока у США

– Що особливо запам’яталося із їхніх ферм?

– Фермери-виробники молока в окрузі об’єднуються в кооператив. Кооператив будує свій переробний завод… У них настільки автоматизовані виробничі процеси, що 1000 корів обслуговує 4,5 людини. Ферма працює цілодобово. У нас, наприклад, на фермі у Корінецькому два сараї по 250 голів зможуть обслуговувати 6 чоловік. А ще у них доярами працюють, якщо не виключно, то здебільшого чоловіки. І це дуже добре. Робота доярки, навіть за умови автоматизації процесів, важка. Крім того, у наших селах жінки дуже втомлюються вдома на вихідних. Звичайно, багато що запам’яталося з поїздки. Наприклад, американці молочних продуктів вживають на 20% більше, ніж українці. Переконаний, що виробники молока, хто ним займається на рівні бізнесу, мають чим похвалитися.

– І «Понори», звичайно, теж! Які назвете найголовніші досягнення за останні 6 років, упродовж яких Ви очолюєте господарство?

– За цей час середньодобовий надій на дійну корову зріс із 25 до 43 кілограмів молока. Маємо у дійному стаді понад 20 корів, продуктивність яких приємно вражає – середньодобовий надій 60 кг, а наша п’ятирічна Гава просто рекордсменка, вона виробляє по 72 кг за добу. Ми стовідсотково зберігаємо молодняк.

Ферма у Корінецькому повністю устаткована найсучаснішим обладнанням від шведської компанії «ДеЛаваль» – світового лідера у виробництві доїльного обладнання і рішень для виробників молока – і виробляє молоко виключно екстраґатунку. Відповідно, воно найдорожче і в закупівлі. Зараз кілограм молока із врахуванням ПДВ – 21,96 грн.

ТОВ «Понори» може похвалитися і рівнем сплати податків та зборів різних рівнів. За рік 2023-й їх сплачено до різних бюджетів близько 15 мільйонів гривень. І це з врахуванням, що ми обробляємо всього 1000 гектарів землі. Є такий економічний показник як кількість працюючих на 1000 гектарів землі. То у нас він досить високий – 95 чоловік. І це можливо тільки завдяки тваринництву!

Микола Скапа - не тільки ветлікар, а й відповідає за інші виробничі процеси

Нехай це не звучить якось пафосно, але, справді, у цей надскладний час усією командою стараємося працювати, викладаючись сповна. Щоб не соромно було перед нашими захисниками, які повернуться додому з перемогою. Бо наше завдання сьогодні – зміцнювати економіку села й України в цілому. Запрошуємо до нас на роботу ветлікарів, зоотехніків, водіїв, механізаторів, доярів. Хотілося б, щоб більше в колектив приходило молодих людей. У планах побудувати готель з умовами для працівників ферми у Корінецькому. І на сьогодні там вахтовим методом працюють доярки із Чернецького (у цьому селі ТОВ «ТАС Агро Північ» нещодавно закрило ферму). А ще мрію, що після перемоги матиму змогу за рахунок господарства возити працівників відпочити на море. Якби не війна, ми б точно це вже зробили!

Щодня дякую захисникам України, які дають можливість нам у тилу працювати, і ми, виробники, повинні з честю використати цю можливість.

Принагідно всіх працівників сільського господарства вітаю із професійним святом. Згинуть наші воріженьки! А ми будемо працювати на нашій землі для добробуту нинішнього і прийдешнього поколінь.

Олександра ГОСТРА, фото автора