Вночі на неділю 19 квітня рашистські терористи вкотре вчинили масовану атаку дронами по Чернігову і його цивільному населенню. Є загиблий і поранені, зафіксовано пошкодження та руйнування на різних локаціях міста.

Сивий Новгород-Сіверський, що стоїть на самому прузі української землі, нині стікає кров’ю та обсипається пилом. Російські дикуни, наче міфічні потвори, систематично розбирають його історію на каміння, намагаючись стерти саму пам’ять про місто. Та серед цього руйнування розгортається інша, тиха трагедія: у територіально найбільшій громаді України досі не знайшлося місця для рідного слова під церковними куполами.

Щоранку, йдучи на роботу в сусіднє село, вона споглядає на шлях, що веде з центральної дороги до її будинку. Уявляє свою зустріч із рідною кровинкою. І хоча вже минуло кілька років з часу зникнення на війні її сина, вона чекає його й досі, бо сподівається, що він живий і, скоріше за все, в полоні, хоча відомостей про нього немає жодних.

Минулого тижня вночі російські війська безпілотниками атакували працюючий авдіївський ліцей – опорний навчальний заклад Понорницької громади. 209 учнів з Авдіївки та довколишніх сіл залишились без можливості навчатися офлайн – будівля напівзруйнована.

У Міністерстві оборони заявили, що вдалося знищити спеціальну mesh-мережу, яку використовували російські дрони «Shahed» для проникнення на територію України через повітряний простір Чернігівщини з сусідньої Білорусі. За словами міністра Михайла Федорова, ліквідація цієї мережі позитивно вплинула на обороноздатність Києва та центральних регіонів країни.

У блекауті час перестає бути аналітиком. Він більше не рахує виконані справи, не ставить галочки навпроти «встигла», не питає, ким стала і що заробила.

23 січня вдень декілька безпілотників атакували Вертіївку, що на Ніжинщині. Були влучання по території аграрного підприємства – четверо поранених, цивільні чоловіки віком від 35 до 74 років.

Полковник ЗСУ Олександр Єрмоленко переконаний, що слово – це зброя, а гумор – то щит, який захищає нашу психіку й допомагає вистояти серед жахів війни та інформаційного тиску. Його меми, які відображають різноманітні важливі події в нашому суспільстві, вже стали відомими на всю країну. Саме завдяки нехитрим картинкам із простими, але зрозумілими усім текстами, він щоденно розповідає людям про складні, інколи неприємні теми, які обговорюються в суспільстві.

Кожен обирає сам, де поставити кому

Сидить Марія на ганку, лущить квасолю – багато її вродило цього року. Випрані рушники на шворці гойдаються. Важка птаха на стару яблуню присіла. Болять натомлені життям плечі, болить серце. Відцвітають останні осінні квіти в палісаднику. Лущить вона квасолю і говорить, говорить. То вголос, то подумки. Сама із собою, із сином Тарасом. Говорить з Небом і всім світом…