Цієї неділі у парафії св. Миколая (місія ПЦУ в м. Ессен) відбулося особливе богослужіння. Разом із отцем Євгеном служив справжній патріарх українського духу — отець Степан. Його життєвий шлях — це жива історія становлення нашої церкви.
Отець Степан, якому невдовзі виповниться 80 років, приїхав до Німеччини з Одеси, проте його серце назавжди залишилося з українським військом та морем. Протягом 15 років він служив у Михайлівському жіночому монастирі (під керівництвом митрополита Агафангела), але щойно Україна отримала Томос у 2018 році, він без вагань зробив свій вибір і перейшов до лав ПЦУ.
Його подальше служіння було нерозривно пов’язане із захисниками: спочатку він був настоятелем храму св. вмч. Пантелеймона при Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону (м. Одеса).
З 2020 року ніс нелегку службу капелана при морській частині.
Лише у 2023 році, за віком, вийшов на заслужену пенсію та виїхав до родини в Німеччину.
Цікаво, що парафію в Ессені отець Степан «унаслідував» від іншого відомого священника — Олександра Перепелиці, який наразі несе службу в Чернігівській єпархії. Такий обмін досвідом та місцями служіння підкреслює єдність українського православ'я: де б не були наші пастирі, вони працюють на одну справу.
Сьогодні парафія в Ессені стала справжнім центром тяжіння для українців, що опинилися на чужині. Хоча щонеділі на службу приходить від 15 до 30 постійних парафіян, великі свята демонструють справжній масштаб української громади. Цьогоріч на Великдень під склепінням храму зібралося близько 500 людей.
Для багатьох із них зустріч із такими священниками, як отець Степан та отець Євген — це можливість хоча б на годину повернутися додому, почути рідну молитву та відчути, що Україна — поруч, де б ти не був.