«У вас не оккупация – у вас спецоперация по восстановлению мира. …Через пару-тройку дней ми возьмем Чернигов, тогда ми вам тут все наладим», – це говорили російські військові у Тупичеві на Чернігівщині – селі, яке 36 днів було в окупації.

Глухе невеличке цегляне приміщення. В’язень намагається викарабкатися звідси, але куди і як? Адже «кімната» зовсім без вікон і… дверей. І раптом десь у верхньому куточку вироїлися промені світла. Мить – і арештант уже там, біля отвору, в надії якомога швидше вибратися звідси. Та як тільки він опинився біля самісінького просвіту, світлове віконце, як йому здавалося, було ось-ось поруч, гінко зникло…

Два роки тому у наше життя ввірвалася повномасштабна війна. Ми не хотіли усвідомлювати, що вона – неминуча. Бо хіба здоровому людському глузду під силу збагнути, що у ХХІ столітті взагалі можлива війна такого масштабу? Давно розвіявся міф про те, що десь на болотах жили наші «брати», та те, що вони лізтимуть, як ті черви, на нашу землю, вбиватимуть, грабуватимуть, нищитимуть наші села і міста, – уявити було важко.

Агентство відновлення відбудовуватиме житлові будинки по вулицях Дружби та Лісовій – ці вулиці найбільше постраждали, коли село було в окупації.

Багаторічний волонтер, капелан і бойовий священик вуличної патріотичної молоді – таким знають отця Євгена Орду на Чернігівщині й далеко за її межами.

Згуртованість людей у Ріпках та навколишніх селах не дали можливості російським завойовникам почуватися господарями на українській землі.

Цю пору року вони чекають завжди з нетерпінням: травень і червень для них – справжня мрія, яка, на щастя, для них щороку збувається. Хтось фантазує про закордонну подорож, а дехто – про купівлю авто, а більшість людей, звісно, прагнуть перемоги та миру… А вони рахують дні в очікуванні весняно-літньої мандрівки за межі свого «пожиттєвого» закладу.

Жителі Рівнопілля у березні минулого року сповна відчули, що несе «русскій мір». З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну село Рівнопілля, яке розташоване за 20 кілометрів від Чернігова, опинилося в окупації.

Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня понад місяць перебувала в окупації.З кінця лютого до початку квітня лікарня та село Халявин, поруч з яким розташований диспансер, лишалися відрізаними від Чернігова.

Росіянами було окуповано 2/3 Чернігівської області, під час її окупації російські військові вбили майже 700 мирних жителів. Окупантами пошкоджено понад 12 тисяч об’єктів, 85% з яких — житлові будинки.