З цією метою колегіум відкриває низку спеціальностей, які враховують регіональну специфіку і є затребуваними на ринку праці. Маючи досвід комунікації з іноземними навчальними закладами, в університеті створили можливості здобуття дипломованої багатоступеневої освіти в Європі. Та все ж у планах керівника вишу – стати кузнею кадрів для Чернігівщини і забезпечити розвиток та відбудову регіону, опираючись на найбільш затребувані спеціальності головних галузей економіки.

Кількість абітурієнтів зросла втричі

За роки незалежності Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка підготував понад 50 тисяч випускників, які успішно працюють в різних сферах суспільної життєдіяльності. Успіх випускників чернігівського вишу забезпечується високою якістю насамперед гуманітарної освіти, про що свідчить сьоме місце у Всеукраїнському рейтингу працевлаштувань випускників на посади, що потребують вищої освіти. Останні роки навчальний заклад дещо відставав у наборі студентів, втім, з приходом на посаду ректора Олега Шеремета проблем із набором студентів не виникає. У 2022 році на навчання до «Чернігівського колегіуму» вступило понад 2 тисячі випускників загальноосвітніх навчальних закладів – утричі більше, ніж за попередні роки. Цього року ректор вишу Олег Шеремет сподівається повторити результати вступної кампанії.

1 квітня 2022 року - Колегіум першим на Чернігівщині відновив навчальний процес

Про якість освітніх послуг, які надає НУ «Чернігівський колегіум», свідчить друге місце у Всеукраїнському рейтингу студентських наукових робіт. Позаду залишився такий освітній монстр як Київський національний університет Шевченка та десятки інших вишів. І, як наслідок – у нещодавньому опитуванні на найпопулярнішому Фейсбук-ресурсі «Новини Чернігівщини» 45% респондентів заявили, що місцем, де вони хотіли б навчатись, є «Чернігівський колегіум».

Наскільки важко потрапити на навчання?

За словами ректора Університету, існує перелік спеціальностей, які мають державну підтримку.

«Це багато педагогічних спеціальностей, і там процедура вступу спрощена – мотиваційний лист і співбесіда в Університеті. На інші спеціальності – такі як, скажімо, «право» чи «громадське здоров’я» – там особливі умови: тести, англійська мова. Є певні складнощі, особливо, що стосується магістерських програм. Тут обов’язковою є англійська мова. Крім того, у нас ліцензований обсяг. Для медичних і юридичних спеціальностей ліцензія видається саме на ці спеціальності, а на педагогічні – у нас ліцензований обсяг на увесь Університет», – пояснює Олег Шеремет.

Попередні роки Університет набирав по 600 студентів за вступну кампанію, минулого року вдалося втричі збільшити кількість абітурієнтів, цьогоріч рекорд збираються повторити.

Чернігівський виш приваблює абітурієнтів не лише якістю освіти, але й цінами на навчання.

«З моменту початку війни ми ухвалили рішення не підіймати плату за навчання, бо доходи населення не ростуть, ми корегуємо лише на рівень інфляції, але плату за навчання не підіймаємо, – пояснює ректор вишу. – Тому сказати так, що контрактники покривають навчання, ми не можемо, оскільки ті ж самі ціни на електроенергію зросли, гостро стоїть питання опалення, але це вже більше питання господарської діяльності, – продовжує Олег Шеремет, і зазначає, що хоча Університет і державної форми власності, але держава не завжди справляється з зобов’язаннями. – На один місяць із фонду зарплати нам не додали, я вже не говорю про капітальні видатки. Все доводиться заробляти самим, тому ректор нині – як менеджер».

Підтримка ОВА, щоб втримати студентську молодь

Аби втримати молодь в межах області, Чернігівська ОВА та Чернігівська обласна рада ухвалили спеціалізовану програму.

«В цьому плані підтримка голови Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслава Чауса є більш ніж достатньою. Згідно з ухваленою програмою підтримки молоді, всі діти, які на час війни навчалися в Чернігівській області і потім вступили до місцевих вишів за певними спеціальностями, отримують з обласного бюджету компенсацію плати за навчання. Тобто те, що вони заплатили, обласний бюджет їм повертає, – пояснює ректор НУ «Чернігівський колегіум». – Таким чином, ці студенти фактично перебувають на утриманні обласного бюджету».

За словами Олега Шеремета, річний бюджет програми склав понад 3 мільйони гривень. «В’ячеслав Чаус як голова ОВА прийняв відповідне рішення, і за перший етап навчання студенти отримали компенсацію, тепер продовження програми – за депутатами обласної ради. Тут, переконаний, проблем не буде», – каже Олег Шеремет.

Співпраця з громадами

«Чернігівський колегіум» – єдиний чернігівський виш, який заявив про наміри стати кузнею кадрів для місцевих громад і не тільки. Наразі Університет підписав із громадами Чернігівщини десять угод. Через війну комунікації дещо ускладнились, однак керівництво вишу вбачає в такій співпраці перспективу і переконане, що цей механізм неодмінно запрацює.

«Громади мають потребу у фахівцях, яких ми можемо підготувати. Це 99% від усіх потреб, – говорить Олег Шеремет. – Ми пропонуємо громадам, аби вони опрацювали потреби і відправили нам на навчання фахівців, а громада б компенсувала оплату за навчання. Хтось скаже, що це схоже на радянський рудимент, але все це реально працює. Ми запропонували проекти договорів, за якими можна було б забезпечити повернення кадрів на місця, – розкриває деталі угод ректор «Чернігівського колегіуму».

Таким чином, на переконання Олега Шеремета, в громадах залишатимуться кваліфіковані молоді спеціалісти. Сама ж програма розрахована на те, щоб затримати молодь, прив’язавши її до міста та регіону. Тому Університет взяв собі за мету стати кузнею кадрів для місцевих громад зокрема і Чернігівщини загалом.

Ставка – на затребувані спеціальності

У 2023 році в НУ «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка відкрили низку нових спеціальностей, які створені під конкретний попит. Наразі у виші приймають документи і проводять набір за майже 20-ма педагогічними спеціальностями та 31 непедагогічною. Так, лише за останні роки з’явилась низка нових спеціальностей, зокрема «підприємництво і торгівля», «харчові технології», «агрономія», «лісове господарство», «готельно-ресторанна справа», «туризм і рекреація», «гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології», медична спеціальність «громадське здоров’я».

Серед амбітних планів ректора – відкрити медичний факультет.

«Чернігівщина до цього часу залишається єдиною областю в Україні, яка не має ні медичного інституту, ні навіть медичного факультету. Дві спеціальності ми вже маємо – вони, щоправда, не є лікувальними, але це медичні спеціальності. Однак питання факультету назріло давно. Зізнаюсь чесно: до війни у нас вже були напрацювання, і на 24-те число у нас відбулась нарада, де ми вирішили йти до створення медичного факультету», – пояснив Олег Шеремет.

Про відновлення Чернігівщини

Та все ж у ректораті «Чернігівського колегіуму» розуміють, що швидке відновлення Чернігівщини можливе за рахунок традиційних галузей і ресурсів – землі та лісу. Під це, як вже зазначалося, створені нові спеціальності і готується науково-практична база.

«У нас існує попередня домовленість з керівником Чернігівського інституту мікробіології Анатолієм Москаленком про створення спільних кафедр з їхніх науковців і наших викладачів, – каже ректор вишу Олег Шеремет. – У цьому напрямку ми будемо вести мову з великими землевласниками, які мають кадровий голод. Ці спеціальності обов’язково підуть, бо давайте міркувати об’єктивно: провести індустріалізацію Чернігівщини швидко не вийде, а двигуном економіки тут будуть ліс і земля. Напрямки перспективні, і ми будемо їх розвивати».

До речі, на спеціальність «лісове господарство» ректору «Чернігівського колегіуму» вдалося переманити двох висококваліфікованих спеціалістів з одного з вишів.

«Ми створюємо для наших викладачів усі належні умови та даємо можливість для їх особистісного розвитку», – пояснює мотивацію ректор.

В плані лісівничої спеціальності тут пішли значно далі за інших, підписавши досить цікаві угоди з латвійськими університетами: Латвійським університетом біонаук та технологій, Оргським техніком та зі Сновським училищем лісового господарства.

«Обмінюємось не лише студентами, але й працюємо з викладачами, створивши науково-практичний напрямок. В Оргському технікумі потужна база, наші латвійські колеги налаштовані на плідну співпрацю», – розповідає особливості міжнародної співпраці Олег Шеремет.

Ректор «Чернігівського колегіуму» вважає, що Університет варто позиціонувати перш за все як класичний регіональний виш.

«Нам треба дивитися, що з економікою, що з соціальною сферою, що з культурою, що зі спортом, що з медициною нашого регіону. І я бачу, що університет майбутнього – це класичний регіональний виш, який може забезпечити кадрами всі галузі економіки Чернігівщини, нашої області, по всім напрямкам», – резюмує Олег Шеремет.

Ба навіть більше, Університет можна сміливо назвати таким, що дає багатоступеневу освіту, адже маючи диплом бакалавра «Чернігівського колегіуму», ступінь магістра можна отримати уже в Європі.

Чому обирають «Чернігівський колегіум»?

Випускниця Стольненського ЗЗСО І-ІІІ ступеня, цьогорічна абітурієнтка Марина Картун: «Вступаю до НУЧК, бо багато моїх знайомих обрали саме цей заклад і не пошкодували про свій вибір. Та й чула дуже багато позитивних відгуків, тому сумнівів щодо вступу саме сюди немає жодних. Планую навчатися на спеціальності «012 Дошкільна освіта». Я прагну стати тим вихователем, який допоможе маленьким дошкільнятам отримати цінні знання та реалізувати себе як особистість у сучасному суспільстві».

Марія Пісня: «Для мене важливо здобути якісну освіту у одному з нaйпрестижніших вузів нaшої країни, який має схвальні відгуки серед студентів. Я впевнена в тому, що знання, здобуті під час навчання, стануть фундаментальними і допоможуть побудувати блискучу кар’єру».

Дмитро Галько: «Вже понад рік проживаю у Польщі та є гравцем футбольного клубу «Kotwica Kolobrzeg». Цього року я закінчив школу та обрав для продовження навчання саме «Чернігівський колегіум». На мою думку, це найкращий Університет Чернігова та один з кращих в Україні. НУЧК має потужні спортивні традиції та готує хороших спеціалістів в усіх сферах. А ще тут можна обрати зручну для себе форму навчання, що дуже важливо для мене».

Віолетта Живенко: «Я закінчила 4 курс Київського національного університету будівництва та архітектури і для продовження навчання обрала саме НУЧК, бо це університет мого міста-героя Чернігова та місце, де я зможу максимально реалізувати свій потенціал, отримавши якісну освіту».

Віталій НАЗАРЕНКО, фото Дениса Домоцького