Звичайний робочий день типового сільського клерка переважно починається й закінчується у теплому кріслі сільської ради. Така байдужість та віддаленість від людей призводить до занепаду сіл і зневіри селян. Староста Смяцького старостинського округу Новгород-Сіверської громади Ігор Подоляко – це яскравий антипод більшості клерків. Завдяки креативу та творчому підходу йому вдалося зламати стереотипи більшості і разом з людьми та при підтримці бізнесу почати якісні зміни в увірених йому селах старостату.

Ігоря Подоляку знають у Новгороді-Сіверському перш за все як спортсмена та тренера. Він очолює місцевий спортивний клуб кікбоксингу «Горислав», який виховав не одного титулованого бійця.

Ігор Подоляко з вихованцями клубу «Горислав»

Звісно ж, найбільша втіха будь-якого батька – його діти. В Ігоря є донька Варвара, котру він не просто огорнув батьківською любов’ю, а виховав чемпіонку – Варвара Подоляко дійшла навіть до чемпіонату Європи, на якому виборола «срібло». Нині ж дівчина навчається на медика. А її батько, окрім звичного для нього процесу виховання молодого покоління, очолює ще й Смяцький старостат Новгород-Сіверської громади, до якого входить три села: Смяч, Лісконоги та Рогівка.

З донькою Варварою на чемпіонаті Європи, де вона виборола срібло

Молодь для активного старости – це майбутнє! Можливо, тому Ігор Подоляко так радо зустрічає породіль і дарує щасливим матерям корисні подарунки.

«Моє минуле життя було пов’язане з похоронним бізнесом, тому на смерть я надивився, а це – життя… Хочеться радіти і підтримувати прекрасне», – пояснює він.

Смяцький старостат, який довірили мешканцю Новгорода-Сіверського, є невеликим, але доволі «живим». На відміну, скажімо, від прикордонних сіл, які особливо зараз ще й від обстрілів потерпають, тут є ресурсна база – сільськогосподарські підприємства. У Лісконогах – це місцевий ТОВ «Переможець» з тваринницьким комплексом та 350 головами дійного стада, у Смячі – це база великого агрохолдингу ТОВ «Агрікор холдинг». Ну, а Рогівку ніхто особливо від Лісконогів не відриває – села розташовані всього у двох кілометрах одне від одного. Втім, є одна разюча особовість цих двох сіл – це невимовної краси пейзажі і близькість до Десни.

З чистою криницею - чиста душа

Саме цю особливість Ігор Подоляко планує використати для популяризації цих населених пунктів.

«У моїх планах зробити тут своєрідну сезонну туристично-оздоровчу базу, – каже староста. – А почну зі спорту».

За рахунок хороших зв’язків зі спортивними федераціями Чернігівщини Ігор Подоляко планує зробити в цих селах тренувальні табори – своєрідні спортивно-оздоровчі бази, які не будуть бити по кишенях батьків, але дозволять поєднати спорт та відпочинок для юних спортсменів. Що добре для туриста – добре і для місцевого мешканця. Наявність у селах значної кількості відпочивальників дасть можливість активізувати містечкову торгівлю. Пан Ігор запланував для цих потреб навіть маленький ринок збудувати поблизу місцевого будинку культури в Лісконогах. До речі, колись занедбаний двоповерховий дім культури нині виглядає доволі пристойно.

Завдяки співпраці з місцевим підприємством ТОВ «Переможець» старості вдалося вирівняти ландшафт біля будівлі, зробити сходи, на весну він запланував висадити клумби, спиляти старі дерева та спорудити зону відпочинку.

Директор «Переможця» Андрій Юдицький не може не помічати якісні зміни в селі. Каже, при сільському голові село занепадало, а зараз помітно ожило.

«Робота старости набагато помітніша, – говорить Андрій Васильович. – Хоч як не складно нашому підприємству зараз, але ми намагаємось виконувати всі соціальні угоди, допомагати фінансово та технікою».

Директор ТОВ «Переможець» Андрій Юдицький підтримує всі проекти з благоустрою села Лісконоги

Не відстає в допомозі старостату й інше підприємство «Агрікор холдинг». З допомогою спонсорів активний староста намагається знаходити вихід для покращення життя в селах навіть за обмеженого фінансування.

«З допомогою техніки аграріїв ми робимо дороги, – наводить один із прикладів взаємовигідної співпраці Ігор Подоляко. – Обіцяли нам щебінь, але вулиць багато, тому все будемо робити поступово. А наразі вихід знаходимо таким чином: за допомогою техніки, яку нам дають аграрії, ми зрізуємо всі нерівності, засипаємо шлаком і зверху покриваємо дорогу вапном. Вапно, коли застигає, стає як скло. Люди задоволені».

Дивлячись на те які по селах старостату відбуваються зміни, з’являються й охочі допомогти. Так, навіть начальник місцевої колонії запропонував допомогу.

Толока, про яку більшість тільки чули, в селах Смяцького старостату – явище звичне. Бачачи активність старости, долучаються до змін і мешканці сіл. Разом із людьми Ігор Подоляко облагородив кладовища, почав наводити порядок в центрі, зробивши на місці хащ зону відпочинку.

«В чому секрет?» – запитую в старости.

«Тут важливі три речі: бажання, креатив і творчий підхід. Тоді можна зламати у людей стереотипи про чиновників і почати якісні зміни», – відповів він.

Що-що, а стереотип Ігорю Подоляці зламати дійсно вдалося. Планів у активного старости – хоч відбавляй! Єдине, чого боїться, – щоб їх не поламала війна! Війна і наша перемога – це те, чого нині чи не найбільше бажають всі, а особливо мешканці прикордонної Новгород-Сіверщини.

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора та з архіву Ігоря Подоляки