|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 17:31 | 10.08.2024

Оберіг рідного дому

Пам’ятаю ще з дитинства рожево-червоні квіти, які росли біля вікна сусідського будинку. Бабуся, яка мешкала в ньому, говорила, що то ружа – вона є оберегом подвір’я, дому й усіх тих, хто в ньому проживає.

Не дуже я тоді ще розумів значення тих слів, але запам’яталися. І пригадалися вони мені, коли днями я стояв серед рясних таких же квітів, і їхній червоно-малиновий відблиск від сонячних променів наче пронизував всього мене. Якась особлива енергетика струменіла від вишневого кольорового розмаїття. Так, ця квітка – мальва, яка уособлює символ любові до землі, народу, рідного дому…

 

Символ кохання і любові до Батьківщини

 

moxonko

Микола Охонько з селища Макошине на Менщині розпочав це діло просто з цікавості. Прочитав в Інтернеті оголошення про те, що одна із фірм на Сумщині виділяє насіння мальви для її вирощування. От так і посіяв на 30-ти сотках землі зерно цієї рослини.

А коли на полі мальвова площа замайоріла, то місцеві приходили навіть просто подивитися на таку красу, бо раніше ж ніхто з тутешніх не займався вирощуванням цих квітів у таких масштабах. Та хіба тільки з місцевих? Онде на Чернігівщині щось ніде не чутно, щоб хтось вирощував стільки мальв, як тут.

… Коли я стояв між мальвових рядків, що також росли і на городі біля будинку Охоньків, то терпкий аромат розкішних квітів ніби заряджав своєрідною енергетикою, і я, чесно кажучи, боявся навіть доторкнутися до красуні-квітки, аби ненароком не зашкодити їй, бо така вже вона на вигляд ніжна. А ще чомусь подумав: ось яку квітку треба було взяти за основу як символ України, а не макову, яку, до того ж, заборонили на подвір’ях українцям ще й вирощувати.

malvy

– Вирощую я мальву лісову – вона відрізняється трохи від звичайної тим, що є трохи нижчою, і форма та колір квітів інші. У народі її називають ружею, а в деяких місцях – калачиками, а то й навіть українською трояндою, – характеризує Микола Охонько. – І дійсно, якщо ось придивитися, то зовні квітка фактично схожа на троянду. Чи не так? А гляньте на пелюстки: вони немов і прості, і заодно надають якоїсь величності, урочистості.

І справді. Саме ось ті мальви лісові – такі красиві! Пелюстки у них – немов сердечка, і до того ж малинового кольору, а зазвичай на подвір’ях садиб ростуть інші – вищі стебла й більші за розміром квітки, які мають яскраво-червоний колір.

– Мені розповідала літня жіночка, як колись під час великого голоду люди їли квітки цієї рослини, тим самим рятуючись від смерті, – пригадує розмову з односельчанкою Микола.

Може і через такі ось обставини мальви вважаються не тільки символом кохання і любові до Батьківщини, її народу, родини? Та й взагалі важко якось уявити Україну без мальв, а особливо – наше село. Тож не випадково ще не в таку вже давнину мальви росли чи не на кожному кутку сільського подвір’я як прекрасні обереги родини.

 

Практика і лікувальні властивості

 

Микола Охонько, перед тим, як розпочинав вирощувати «українську троянду», зацікавився її походженням та властивостями.

– Виявляється, мальва отримала поширення в народній медицині. Використовують при виготовленні ліків практично все: квіти, листя, насіння, стебла і коріння, – ділиться набутими знаннями макошинець. – От тому, як бачите, і в мене онде сушаться на спеціальних стелажах квіти й окремо – насіння.

– Так а від чого ця рослина допомагає? – цікавлюся.

– Компоненти мальви входять до препаратів від колітів, запорів, як заспокійливий засіб при тривалому кашлі, при застуді, грипі, – відповідає Микола. – Рослина є чудовим засобом для лікування шлунково-кишкового тракту і сечовивідних шляхів. Це хороший засіб, щоб зняти запальний процес в стравоході, шлунку і нирках. З мальви виготовляють відвари, які вживають всередину, а також роблять розчин для полоскань та інгаляцій при кашлі, застуді, осиплості голосу. Народна медицина рекомендує вживати квіти в профілактичних цілях при авітамінозі. Її застосовують при запальних захворюваннях органів дихальних шляхів (легеневих і бронхіальних). Цікаво, що я ніде не знайшов відомостей щодо протипоказань і про токсичний вплив при лікуванні препаратами на основі цієї рослини.

zaskvity

Цього літа мальва зацвіла інтенсивно, тож утворилося багато насіння. І хоча господар спочатку не мав планів збирати його та реалізовувати (тільки квіти), все ж таки довелося це зробити, бо навіщо ж втрачати те, що виростив. І хоча збирали та молотили мальву ще радянським комбайном, урожай насіння виявився щедрим.

Микола Охонько розповів, що після сушіння мальви він надсилає зібраний урожай в польську компанію, представництва якої знаходяться в Сумах та Івано-Франківську.

– Я став клієнтом компанії Growness Group, яка спеціалізується на різних рослинах. Тут займаються реалізацією дарів природи для інших фірм у фармацевтичній, парфумерній, харчовій галузях. Growness Group співпрацює з дрібними фермерами і заготівельниками з України по збору лікарської рослинної сировини. Що стосується мальви, то її листя, насіння й квіти реалізують для чайних компаній, фармації, косметології і медицини. Власного виробництва з вирощування та переробки дикорослих трав, квітів, коріння та інших частин лікарських рослин компанія поки що не має, – розповів Микола Охонько.

 

Призабутий тютюн

 

Не лише мальви вирощує макошинець – на його городі велично царює ще й тютюн. Колись чи не в кожному селі його вирощували, мали довжелезні клуні-комори, де висушували цю рослину і потім здавали на заводи для переробки. Тепер це – рідкість.

А тут, на городі, він так рясно і красиво розкинув своє широке листя і сам виділяється серед інших рослин двометровою висотою.

tyutyun

– Цей тютюн я вирощую виключно для себе, щоб не купувати цигарок, – повідав Микола. – Цей, найвищий, називається Вірджинія, а далі онде нижчий – сорт махорка. І якщо змішати ці два сорти, то виходить найкращий тютюн: ферментний, ароматний, який курити – одне задоволення. Це зовсім не ті цигарки, що продають в магазинах.

А щоб був урожайний тютюн, за ним треба теж доглядати і періодично підживлювати. І якщо раніше батько Миколи не сприймав куріння з самостійно вирощеного тютюну, то тепер навпаки – ніяких куплених цигарок, тільки домашнього виробництва.

 

Амарант – високоенергетична рослина

 

За широкою «спиною» тютюну видніється цікава рослина з яскраво-малиновими суцвіттями, які ледь звисають і нагадують колоски. Таких рослин тут більше десятка.

– Це амарант, – одразу, помітивши мій спрямований на такі пломенисті квіти погляд, почав розказувати «екскурсовод» свого городу Микола Охонько. – Ця рослина – високоенергетична. Її вирощують на корм для тварин – особисто у нас її полюбляють свині. А от із насіння амаранту роблять поживну олію. Також ми використовуємо і в кулінарії.

Микола розповів, що суцвіття цієї рослини він додає в банки при засолюванні огірочків. Це надає розсолу червонуватого кольору, і що найважливіше – огірки стають хрусткими і тривалий час не втрачають своїх смакових якостей.

amarant

– А ще амарант – корисний для людського організму. Я читав, що проводили дослідження, і вони показали, наскільки корисний цей продукт для людини, – додає Микола Охонько. – У період застудних захворювань включення амаранту в раціон сприяє зміцненню імунітету, допомагає в боротьбі з вірусами та інфекціями, що особливо актуально зараз. Багатий мінеральний склад цієї рослини зводить до мінімуму можливість захворювань кісткових тканин. Через високий вміст клітковини амарант сприяє і нормальній роботі травної системи і детоксикації кишечника. Допомагає позбутися від зайвого холестерину і покращує кровообіг. Завдяки вмісту рутину амарант допомагає в боротьбі з варикозним розширенням вен, сприяє зміцненню кровоносної системи, тканин, капілярів. Але про це, наголошую, я вичитав у літературі. У своїй практиці амарант застосовував тільки в кулінарії та для корму скоту.

Слухаєш Миколу Охонька з превеликим задоволенням. Коли він розказує, то здається, ніби розмовляє з рослиною, про яку розповідає. І хоча, зрозуміло, він не все ще освоїв у своїй практиці, то й чесно зізнається: я цього ще не робив, то не знаю. І це добре! Не треба вихвалятися тим, з чим не зустрічався і не займався сам.

Тож хотілося б побажати Миколі впевненості у собі та наполегливості у реалізації своїх цікавих і корисних планів.

 

Сергій КОРДИК, фото автора

Схожі матеріали (за тегом)