|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 9:10 | 10.16.2021

Черга через дорогу в тіні шикується з сьомої ранку, прийом починається о десятій Черга через дорогу в тіні шикується з сьомої ранку, прийом починається о десятій

Відповідь на відповідь: щоб написати, що твориться у службах Чернігівгазу, журналістських стандартів замало

Відповідь на статтю Григорія Войтка у газеті «Чернігівщина» від 8 липня 2021 року

"В населених пунктах с. Петрівка та с. Старий Биків проводилась планова перевірка на герметичність розподільних газопроводів, газопроводів-вводів та перевірка справності комбінованих будинкових регуляторів тиску, а також відбувалося зняття лічильників на планову повірку, що передбачено дійсним законодавством, зокрема, Законом про метрологію та Кодексом ГРМ. У зв’язку з технологічною послідовністю виконання даних робіт, регламентом проведення газонебезпечних робіт газопостачання до сіл Петрівка та Старий Биків було тимчасово припинено з 12 травня та з 14 червня 2021 р відповідно. Скарг від споживачів у зв’язку з проведенням вищезазначених робіт до АТ «Чернігівгаз» не надходило. Роботи, які передбачені ліцензійною діяльністю оператора ГРМ, були виконані в повному обсязі.

До ліцензійної діяльності операторів ГРМ не входить перевірка та обслуговування димовентиляційних каналів, і працівники АТ «Чернігівгаз» не надають таких послуг. Споживач може замовити цю послугу у будь-якої організації з відповідними дозволами, яку обере самостійно. Тому  частина публікації про те, що представники саме газових служб виписують довідки про перевірку димоходів, не відповідає дійсності.

Нагадаємо, що ознакою журналістського матеріалу є дотримання журналістських стандартів, серед яких, зокрема, достовірність, точність викладених фактів, повнота інформації, баланс думок та відокремлення особистих суджень автора від фактів. Автор не наводить конкретних задокументованих фактів того, про що пише, а лише свої узагальнення, прикрашені художнім вимислом і грубою неетичною лексикою та метафорами; маніпулює поняттями, викривлюючи їх зміст;  не подає позиції іншої сторони, яка могла б роз’яснити ситуацію, якщо вона дійсно мала місце – тобто порушує всі стандарти журналістського тексту. Отже, цей текст мав би бути маркований редакторами видання як «художня публікація» для відповідного сприйняття його читачами.

Право юридичної   особи   на    спростування    недостовірної інформації  передбачено  статтею 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу)  в  Україні",  за змістом якої громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні  представники  мають  право  вимагати  від  редакції друкованого  засобу масової   інформації  опублікування ним спростування поширених про них відомостей,  що  не  відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність. На основі вищевикладеного, АТ «Чернігівгаз» звертається з вимогою про спростування поширеної інформації".

Начальник управління зовнішніх комунікацій О. М. Конопацька-Плєхова

 


 

Відповідь на відповідь: щоб написати, що твориться

у службах Чернігівгазу, журналістських стандартів замало

 

Прочитав відповідь начальниці управління зовнішніх комунікацій «Чернігівгазу» О.М. Конопацької-Плєхової на мою статтю у газеті «Чернігівщина» від 8 липня 2021 року, і ще більше захотілося вийти за рамки журналістських стандартів. Таке бажання посилилось після спілкування зранку 13 липня із споживачами природного газу під приміщенням Бобровицької газової контори. На жаль, Конопацької-Плехової тут не було, хоча, думаю, їй би корисно було почути від представників «зовнішньої комунікації», що таке «достовірна інформація та її повнота», «баланс думок та відокремлення суджень автора від фактів», що вона розтовкмачувала мені, фаховому журналісту.

Достовірну оцінку роботи її обласної газової контори від споживачів газу я викладу на широкий загал в електронних ЗМІ, без обмежень журналістськими стандартами. У відповіді на «спростування» начальника управління зовнішньої комунікації, лише дещо розтовкмачую для не понятливих.

1. У статті йшлося про відключення осель від газопостачання не внаслідок проведення нібито «газонебезпечних робіт», а через заміну лічильників, до того ж споживачі газу змушені були купувати ті лічильники за власні кошти, і лише в окремих господарствах облікові прилади поміняли безплатно, до них постачання газу не припинялося. Та й що то за регламентні роботи на вуличних і прибудинкових газопроводах, що можуть залишити сільські оселі без газопостачання більш як на місяць? Тож і я раджу пані начальниці достовірність своєї відписки перевірити у селі Петрівка. А ще подумати над тим, як організовано, по-європейськи поміняти в оселях лічильники і не відключати газопостачання на тривалий час. Як відомо, газокористувач не вправі самотужки це зробити.

2. У відповіді написано: «…частина публікації про те, що представники саме газових служб виписують довідки про перевірку димоходів, не відповідає дійсності». Можна з цим погодитись, бо і в статті йшла мова про виписування тих довідок не офіційними газовими службами, а газовими шулерами. Якщо начальниця управління до шулерів приписує і рідні газові служби – то це її оцінка, її думка. Я ж мав на увазі шулерів, які причетні до обслуговування безпеки газопостачання. Та більш дивує інше: офіційна представниця Чернігівгазу, як то кажуть, руками й ногами відхрещується від тих, хто виписує фіктивні довідки перевірки та обслуговування димовентиляційних каналів. Виходить, що постачальнику газу начхати на те, перевірялися чи не перевірялися, обслуговувалися чи не обслуговувалися димовентиляційні канали? Головне – щоб був папірець із печаткою. Але чи врятує він споживачів газу від біди? Начальниця управління, видно, обізнана з журналістськими стандартами, правда, лише в межах свого розуміння, а питання «газонебезпечного газопостачання» для неї взагалі чуже?

3. Конопацька-Плєхова на правах журналістсько-літературного критика радить редактору маркувати мою статтю як «художню публікацію для відповідного сприйняття читачами». Де в чому згодний: аби писати про те, що творять структури Чернігівгазу, рамки журналістських стандартів затісні.

1gaz1gaz21gaz3

Тут не до журналістських стандартів

 

Судіть самі. Двічі на тиждень приїздить у Бобровицю поперемінно з Ніжина і Чернігова фахівець, щоб вислухати скарги споживачів газу, які повинні попередньо записатися на прийом. Люди по три-чотири години вистоюють на ногах у черзі під палючим сонцем, без води. До того ж, записатися у чергу дуже й дуже проблематично. Пенсіонер Федір Андрійович Темченко вибалакав з телефону 30 гривень, але не записався на чергу з першого разу. У нього проблема: свого часу він передав показники лічильника, згідно з якими він використав 320 кубів газу, але в офісному центрі йому зарахували чомусь 140 кубів, сказали, що відбувся збій у комп’ютерній програмі. Решту 180 кубів газу пенсіонеру добавили до оплати, коли ціна на газ зросла. Коли з енної спроби Федору Андрійовичу вдалося додзвонитися, йому порадили написати заяву. Чи буде результат на його користь – невідомо. І таких прикладів з історією «збою в комп’ютері» багато. Добитися ж виправлення того «збою» – майже нереально.

Жителька Марківців Олена Володимирівна Конішевська не вперше вистоює під газовою конторою з надією потрапити на прийом до приїжджої чиновниці, записатися до неї по телефону не вдається.

Довго не вдавалося записатися на чергу Світлані, яка живе у Броварах, приїжджає в Бобровицю, щоб переоформити документи на споживача газу – рідну матір, що живе у селі Білоцерківці. Нарешті додзвонилася, але її черга аж на 10 серпня.

Бобровичанка Тамара Медяник протягом трьох місяців чекала на технічну документацію, щоб підключитися до газопроводу, що через дорогу. Тепер місяць ходить, щоб одержати платіжку і заплатити за підключення. Ще й яку суму – від 30 до 50 тисяч гривень!..

Інна Ільченко давно ходить на прийом, щоб переоформити власника споруди, де використовується газ. Свої походеньки називає ходінням по муках… І так далі, і тому подібне. Найбільші душевні терзання викликають повідомлення про борги за газ та його постачання, тоді як споживачі платять згідно з показниками лічильників. Це набуває масштабів масового прихованого шулерства.

Більше докладно, достовірно й точно про «євро стандарти» служб Чернігівгазу дивіться на YouTube з п’ятниці.

Скористаюся й підказкою Конопацької-Плехової стосовно «художньої публікації»: прообраз її та інших «великих» газових діячів, що знущаються над простими людьми, увійдуть до моєї третьої книги роману «Безбатченки» – про байстрюків від влади, найпаскуднішої національної наволочі, до якої належать і газові шулери, шкуродери й сучасні держиморди.

 

Григорій ВОЙТОК, журналіст, письменник

Схожі матеріали (за тегом)