|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 23:54 | 10.28.2021

Методи червоних комісарів воскресли в Бобровицькому підрозділі обленерго

Після чергового відвідування цього підрозділу, який раніше називався Бобровицькі районні електромережі, мені приснився страшний сон, від якого прокинувся в холодному поту і перехрестився, зрадівши, що це було уві сні, а не наяву.

Схопився з ліжка саме тоді, коли у сновидінні працівниця системи розподілу електрики Наталія Марійко, вдягнута в комісарську шкірянку і червону косинку, підставила до моєї скроні дуло маузера. І треба ж було такому приверзтись!..

Вже коли геть розчумався, здогадався, що страшний сон недаремно приплівся. Бо вдень Наталія Анатоліївна – правда, без маузера і комісарської шкірянки – розпинала мене, як сопливого пацана, принижувала мою сивочолу гідність за те, що комунгосп затримується на кілька днів з передоплатою за розподіл електроенергії – заборгованості за споживання електрики немає.

З історії відомо, що колись так зверхньо і похабно пани спілкувалися з кріпаками. Після жовтневого перевороту, більшовицькі комісарки у шкірянках так «вибивали» із селян продрозверстку для потреб Червоної Армії і вождів диктатури пролетаріату. Полюбляли з матюками ставити по струнці «Смирно!» своїх підлеглих компартійні лідери. Панщина скасована 160 років тому, воєнний комунізм з продрозверсткою більшовики скасували 21 березня 1921 року, Компартія 30 років не при владі. Чому й досі живуть замашки у спадкоємців цієї історичної ганьби?

Судіть самі: не вві сні, а в реальності я, керівник комунальної служби, полковник запасу (32 роки відслужив), нагороджений бойовим орденом, вимушений був чекати на увагу від «великої начальниці», повернутої до мене округлим заднім місцем, і хвилин п’ять слухати, поки вона з кимось наговориться по мобільному телефону. На моє зауваження, що мала б зважити хоча б на мою сивину, одержав бурю невдоволення, – не пам’ятаю, чи хтось колись мене так «пісочив». Супроводжувалося те ще й «солдафонськими» залякуваннями, мовляв, зараз приїде з бригадою і відключить комунгосп від електропостачання, що означає зупинення подачі води 11-тисячній Бобровиці, припинення водовідведення, і місто потоне в нечистотах.

Виконання вимог угоди між постачальником електроенергії і споживачем – європейський стандарт. Але встановлення графіка сплати і передоплати далеке від цивілізації, оскільки це нав’язане нам монополістом, споживачі позбавлені вибору умов і можливостей щось змінити, враховуючи й карантинне становище в країні. Багато людей втратили роботу, до небес злетіли ціни на газ, електроенергія стала дорожчою, ніж у Європі, ціни на продукти харчування ростуть щоденно, як на дріжджах, з кожним днем катастрофічно більшає людей, які взагалі неспроможні платити за комуналку, газ і електрику, у багатьох немає грошей на лікування. І при такій ситуації відроджуються методи виконання більшовицької продрозверстки?

Більше ста тисяч гривень заборгували комунгоспу споживачі за воду і водовідведення, ми проводимо з ними профілактичну роботу, прізвища найбільших боржників публікуємо у місцевій пресі, але щоб відключити їх від цих послуг, – не їдемо до них з бригадою. Зате попереджаю: у Бобровиці є Наталія Анатоліївна Марійко з великими повноваженнями, аж до залишення міста без води і каналізації. Відчувають її владну руку й інші споживачі електрики.

Для кого Наталія Анатоліївна так старається? Для держави, громади, в якій живе, збіднілих і вражених коронавірусом земляків? Ні, вона так віддано служить енергетичним монополістам, які свого часу прихватизували електромережі, і тепер три шкури здирають із споживачів їхніх послуг, ще й репресивними методами. Натомість Україна, згідно з Конституцією, соціальна правова держава, влада якої належить народу, а не наглядачам і «вишибайлам» на користь енергетичних баронів. Яким, мовляв, потрібні гроші для технічного обслуговування електромереж. Але на цих мережах заробляють багатомільйонні статки не споживачі електроенергії, а постачальники, які, ще раз наголошу, не будували цю мережу.

Для порівняння: «Міськдобробут» створили на голому місці, без жодної одиниці техніки, без ремонтної бази, бо раніше створений комунгосп за народні кошти «демократична» колишня районна влада дозволила приватизувати, тепер «приватизатор» здає приміщення в оренду приватним підприємцям. Створити нову комунальну службу допомогли міська рада і товариство «Земля і воля». А представниця енергетичного монополіста готова паралізувати нашу роботу через кількаденну затримку передоплати.

Але не узагальнюватиму на прикладі з Бобровицького підрозділу обленерго. Телефонував колегам у Козелець і Носівку – там дещо людяніші взаємовідносини між комунальною службою і поставщиками електроенергії, враховуються обставини карантину. Тож колегам не сняться кошмарні сни з комісарками в шкірянках. Одначе поява в нас Наталії Марійко – далеко не виняток в українському суспільстві, «комісари» і недолугі бюрократи розосереджені по всіх владних і суспільних сферах життя. Про їхню нелюдяність інколи пишуть і показують ЗМІ, але це вистріли в повітря: нікчемні служаки, видно, потрібні хазяям і панству держави.

На завершення, називаю прізвища і адреси найбільших боржників оплати за водопостачання і водовідведення.

Господар квартири №11 по вул. Чернігівська, 9-в М.О.Марченко заборгував за постачання води 4865 грн. і за водовідведення 6115 грн. Найбільший борг за водовідведення у Г.О. Конішевської (вул. Чернігівська, 11, кв. 71) – 12463 грн. У В.М. Цирин (вул. Чернігівська, 15, кв. 5) борг за водовідведення – 12070 грн. У квартирі № 68 по вул. Чернігівська, 11 проживає О.В. Гончарук – борг за каналізацію – 2802 грн. За воду «лідирує» І.Г. Коломійчук (вул. 30 років Перемоги, 211, 14/5) – 8199 грн. У цьому будинку проживає О.Ю. Старіков, борг за воду – 1198 грн. На вул.. Незалежності в будинку 117 проживає Гордієнко П.С. – за воду заборгованість – 3193 грн. У Л.М. Слуговини (вул. Садова, 23б) заборгованість за цю послугу – 2405 грн. П’ять господарів заборгували за воду від тисячі до півтори тисячі гривень, їх назву в одному з наступних номерів газети, якщо не погасять заборгованості. Бобровичани повинні знати боржників, через яких комунгосп може затриматися із сплатою за електроенергію, тоді все місто залишитися без води і каналізації.

 

Георгій ДУДАР, в. о. директора КП «Міськдобробут»

Схожі матеріали (за тегом)