У Кобижчі це, беззаперечно, школа, адже будинку культури з низкою гуртків в одному з найбільших сіл України нема, хоча він і досі лишається мрією багатьох місцевих мешканців. Тож сільська школа є не лише освітнім центром, а й кузнею культурного та спортивного розвитку підростаючого покоління. Кобижчанський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ст. веде свою історію з далекого 1914-го року. Та ошатна будівля в центрі села вже з два десятки років мала великі проблеми з дахом. Сезон дощів – сезон головного болю викладачів, батьків і техперсоналу. Щось латали власними силами, рятувалися відрами та самотужки вирішити бородату проблему було нереально. Зі слів директора школи Сергія Баняса, це стало можливим лише завдяки децентралізації, а точніше приєднанню Кобижчі до Бобровицької громади. Саме за власні кошти громади і вдалося зробити капітальний ремонт покрівлі, а точніше повністю перекрити дах надійною і якісною металочерепицею.

«Дев’ятнадцять років тому я прийшов на посаду директора нашої сільської альма-матер, вже тоді дах протікав. Ми разом з батьками як могли латали ті діри, але такий господарський спосіб лише на деякий час давав певний результат. Словом, він був неефективним, – розповідає Сергій Баняс. – Від постійного протікання псувалася стеля, стіни, майно… Куди ми лише не зверталися, та звідусіль одна відповідь, мовляв, ми вашу проблему знаємо, але наразі коштів нема… Як тільки, так і… І це затягувалося на довгі роки».

Сергій Михайлович зізнається, що йому дуже боліла ця проблема, адже свого часу він був учнем цієї школи, потім прийшов сюди вчителем, а згодом став директором. Це по праву його друга домівка, в якій він проводить більше часу, ніж у родинному колі.

«Наразі в нас навчається понад чотириста учнів. Для сільської школи досить непогана цифра. Більше того, останні роки ми набираємо по два перших класи. Це безумовно тішить. Село живе, доки народжуються діти».

Не може не радувати, що бригада, яка наразі перекриває дах, вже на фінішній прямій своєї роботи. Встигли все зробити в літній період, не чекаючи дощів, як це часто буває в нашій державі.

«Хлопці молодці! Працюють на совість. Я особисто навідуюся, цікавлюся… Вони завжди розкажуть, покажуть, – розповідає староста села Дмитро Лесенко. – Спочатку замінили дерев’яні конструкції даху, потім перекрили повністю покрівлю, зробили бетонний пояс по периметру всієї будівлі, укріпивши тим самим приміщення. Нині роблять водовідтоки. Ще кілька днів і школа буде як новенька. Не буду кривити душею: якби ми не приєдналися до Бобровицької громади, цього б всього не було».

Начальник відділу будівництва та ЖКГ Бобровицької міської ради Світлана Дудар повідомила, що з бюджету громади на Кобижчанський заклад загальної середньої освіти було виділено 1 мільйон 378 тисяч 633 гривні. Виконавцем робіт виступило ТОВ «Укрдор Забудова».

Ще однією радісною новиною стало облаштування внутрішніх вбиралень у початковій школі Кобижчанського ЗЗСО. Це стало можливим завдяки державній програмі «Гідність дитини».

«Програма державна, але її реалізація можлива лише у разі співфінансування. У нашому випадку з держбюджету ми отримали 600 тисяч гривень, і 66 тисяч гривень виділила громада. Бригада вже працює. Буде окремо вбиральня для хлопчиків, для дівчаток і для діток з особливими потребами. Цю кімнату облаштують пандусом і належним обладнанням. Роботи планують закінчити до середини серпня. І педколектив, і батьки дуже раді, що цього року діти підуть в оновлену школу. Наш заклад перспективний і учні повинні навчатися у комфортних умовах. Цьогоріч до першого класу піде п’ятдесят дітей. Нарешті не соромно буде дивитися їм в очі. Адже вони справлятимуть свої потреби в цивілізований спосіб», – наголосив директор Сергій Баняс.

Цьогоріч у 62-х школах Чернігівської області планують облаштувати внутрішні вбиральні. На реалізацію цієї програми з держбюджету виділили 38 мільйонів гривень. Внутрішні туалети запрацюють у тих навчальних закладах, які є перспективними, тобто де навчається не менше п’ятдесяти учнів.

Сніжана БОЖОК, фото автора