Заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Сергій Йожиков демонструє карту питних водних ресурсів. Мапу для міської ради розробили та надали представники міжнародної неурядової гуманітарної організації «АCTED».

Людмила Ткаченко та Сергій Йожиков демонструють карту з новими водогонами

«Перше, що вони («АCTED», – Авт.) зробили, – це узагальнили інформацію про всю водну систему, виділили ризики, які можуть впливати на якість води та провели рекогностування всіх наявних питних джерел», – пояснює серйозність підходу до питання води міжнародних донорів.

«Ми запропонували їм взяти Подесення, – додає міська голова Людмила Ткаченко. – Це – найбільш спокійний і густозаселений район, і там найбільше внутрішньо переміщених осіб. Всього чотири старостинські округи – Горбівський, Дігтярівський, Команський, Кудлаївський – 15 населених пунктів, які обслуговує комунальне підприємство “Горбівське”».

Початком реалізації проекту у прикордонній громаді задоволені. Кажуть, що власними силами не потягнули б, і тішаться тому, що воду до осель людей прокладають справді якісну.

«У Європі дуже жорсткі вимоги до води, і вони підтягують нас до покращення якості, контролю та експлуатаційних характеристик, – каже Сергій Йожиков. – Ми також задоволені тим, що цей проект – із заміни системи водопостачання».

Старт «водної революції» припав на Команський старостат, де проклали більше 2,5 кілометрів абсолютно нової мережі.

«Донори надали нам абсолютно все: труби, запірну арматуру, фітинги, апарат для спаювання, всі матеріали – їхні, навіть 900 літрів солярки виділили, щоб наш екскаватор, який громаді передало DOBRE, виконував всі роботи, – додає Людмила Ткаченко. – Взагалі донори вітають, коли є співучасть громади – якщо не грошима, то принаймні роботами. З цим у нас проблем немає, наші комунальники працюють, як треба».

Труби надали донори

Те, що наявність водогону є важливою для населених пунктів, свідчать відгуки від людей. Наприклад, у селі Дробишів вода хоч і була, але наявна геодезія була неправильною, тож робоча вежа не діставала до іншого краю села. Задля того, щоб вода ішла з нормальним тиском і надходила до всіх споживачів, довелося переключити вежу, але для цього треба було перекласти по-новому власне систему водопостачання. Тепер вода є в кожному кутку села. Багатьом людям воду взагалі провели вперше.

Комунальники кладуть новий водогін

Для самої громади цей проект є важливим, однак утримання водогонів та сама система водного господарства є збитковою. Наявний тариф – близько 40 гривень за один кубічний метр води – не покриває всіх витрат, тож комунальні підприємства є дотаційними.

«По КП “Горбівське”, яке обслуговує села Подесення, з підняттям промислового тарифу на електроенергію вартість куба має складати 78 гривень. Половину цих витрат ми беремо на себе», – каже Людмила Ткаченко.

Наразі основні роботи завершили по селах Команського старостату і перейшли на населені пукти Горбівського.

«У селі Горбове плануємо замінити водонапірну вежу, бо до частини села через слабкий тиск вода також не доходить. Стару вежу зріжемо і поставимо нову, – ділиться планами заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади. – Ця водонапірна вежа буде на 6 метрів вищою, і за рахунок тиску всіх забезпечить водою».

А так працює сучасний зварювальний апарат за 300 тисяч гривень, який донори подарували громаді

По всіх селах Подесення мають переобладнати приямки – котловани, де розташований електрокабель насоса з електронікою, а до свердловини підведено водопровідну трубу. Це так звана організація свердловин, яка нині більше схожа на «халабуди», ніж на приміщення з технологічним обладнанням. Відтак буде повністю реорганізовано шість свердловин.

«Там також нам замінять насоси, бо старі на 6 кіловат потужності, споживають дуже багато електроенергії, – говорить Сергій Йожиков. – Поставлять італійську, у яких потужність удвічі менша, а виробничі потужності будуть ті ж самі».

Таким чином, за його словами, споживання електроенергії стане удвічі меншим, а це – додаткова економія для бюджету.

Проект, який вже встигли охрестити «водною революцією», охоплює поки що 15 сіл громади. Хоча, зазначають її керівники, не завадило б замінити водогони і в самому Новгороді-Сіверському.

«У Новгороді-Сіверському є труби 1902 року, це – дерев’яні труби, – каже міська голова. – Вони розташовані у центральній частині міста. Вода тече до осель містян по дерев’яних лотках. Все це потрібно замінювати».

Подача якісної питної води в села Подесення – це один із найбільш потужних проектів за цей рік. Є і менші, але не менш ефективні, як-от, скажімо, ремонти укриттів – теж у взаємодії з донорами. Донори надали громаді каток та підмітальну машину. Завдяки тому ж таки катку та купленому грейдеру вдалося провести багато ремонтних дорожніх робіт по всій громаді.

Проект для сіл Подесення

«Ми вже така собі маленька дорожня організація, – посміхається Людмила Ткаченко. – Деякі вулиці не ремонтували по 20 років, а ми грейдеруємо та підсипаємо не лише в місті, а й по селах. Де староста давав потребу, там все зробили».

Керівництво громади встигло вже й витрати порівняти. За словами Людмили Ткаченко, робити ремонти власною технікою та зусиллями комунальників утричі дешевше, ніж винаймати підрядника. Звісно, декому це не дуже до вподоби, тому й не хотіли окремі депутати приймати на баланс подарований донорами коток, бо це ж у когось кусень хліба з ікрою відбирають. Втім, як бачимо, попри війну та спротив старих кланів, найбільша у територіальному плані громада України впевнено розвивається. Є сподівання, що вже наступного року на території ліцею № 1 з’явиться бомбосховище, а фактично – підземне містечко на 800 чоловік.

Проект реалізується коштом державного бюджету України, а фінанси, які виділять на його втілення, є перехідними на наступний рік.

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора