«Ризогумін» чернігівських науковців дає плюс урожайності бобових 30-50 відсотків
В Інституті сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН впродовж багатьох років проводять пошук активних штамів бульбочкових бактерій – мікросимбіонтів різних бобових рослин.
Селекціоновані високоефективні штами використовують як біоагенти розробленого в Інституті біопрепарату для бобових культур – «Ризогуміну». Це – препарат комплексної дії, який включає, крім культури бульбочкових бактерій, фізіологічно активні речовини, макроелементи у невеликій кількості та мікроелементи в хелатній формі. При цьому дуже важливою особливістю препарату є те, що для кожної зернобобової культури (соя, горох, люпин, квасоля, нут) застосовується специфічний (найбільш ефективний саме для неї) штам бактерій. Дослідження показали, що використання препарату перед посівом дає можливість суттєво економити на добриві, а приріст по врожайності складає 30-50 відсотків.
Не секрет, що важливу роль у формуванні високих урожаїв бобових культур відіграють бульбочкові бактерії, які вступають у симбіотичні взаємовідносини з рослинами і забезпечують їх біологічним азотом. Завдяки здатності до фіксації азоту бульбочкові бактерії розглядають як цінний генетичний ресурс для біотехнології сільського господарства.
За словами доктора сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника Інституту Сергія Козара, «Ризогумін» виготовляють у двох формах – рідкій і торф’яній. Вибір форми препарату залежить від конкретних потреб та умов певного сільськогосподарського підприємства.
«Щодо такої важливої та популярної сільськогосподарської культури як соя, в Інституті створено нові підходи до забезпечення рослин бульбочковими бактеріями специфічного саме для неї виду Bradyrhizobium japonicum. Це – застосування бінарної композиції штамів повільнорослих та інтенсивнорослих ризобій сої, які у функціональному відношенні взаємодоповнюють та підсилюють дію один одного (синергічний ефект), що дозволяє їм повніше реалізувати свій симбіотичний потенціал, – пояснює доктор сільськогосподарських наук. – До того ж, підвищується гарантованість наявності необхідної популяції бульбочкових бактерій в кореневій зоні рослин: у випадку, якщо в результаті настання якихось несприятливих факторів на перших етапах розвитку рослин, бактерії першого (швидкорослого) штаму загинуть, то згодом в дію «вступлять» бактерії другого (повільнорослого) штаму».
Висока ефективність передпосівної інокуляції насіння сої «Ризогуміном» на основі бінарної композиції штамів підтверджена як при проведенні дослідів, так і у виробничих умовах.
Вплив Ризогуміну на урожайність зерна сої
Місце проведення випробувань |
Урожайність, т/га |
Приріст, |
||
Без інокуляції |
«Ризогумін» |
т/га |
% |
|
Досліди ІСМАВ НААН |
2,89 |
3,84 |
0,95 |
32,9 |
ДП "ДГ "Івківці" МІП ім. В.М. Ремесла НААН, Прилуцький район Чернігівської обл. |
2,20 |
2,80 |
0,60 |
27,3 |
ФГ «Спас–2007», Білопільський район Сумської обл. |
1,90 |
2,46 |
0,56 |
29,5 |
СФГ «Водолій», Гребінківський район Полтавської обл. |
2,50 |
3,00 |
0,50 |
20,0 |
СФГ «Мрія», Гребінківський район Полтавської обл. |
2,20 |
2,60 |
0,40 |
18,2 |
Є чим потішити і виробників квасолі. Для цієї культури науковцями Інституту розроблено «Ризогумін» на основі активного штаму Rhizobium phaseoli ФБ1.
На фото: бульбочки на кореневищі сої
«В умовах польових дослідів ІСМАВ НААН його застосування сприяло підвищенню урожайності цієї культури в середньому від 2,27 до 2,84 ц/га, або на 25,1%, – каже кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Дмитро Крутило. – Застосування «Ризогуміну» у виробничих умовах у Вінницькій та Харківській областях сприяло збільшенню урожайності квасолі порівняно з контролем без інокуляції на 11,0-20,6% та 15,4-44,6% відповідно».
Чернігівські науковці працюють над подальшим удосконаленням рідкої форми «Ризогуміну». Попри високу ефективність, його застосування раніше було ускладнено короткими термінами зберігання як самого препарату (до двадцяти днів при низькій температурі), так і обробленого насіння (до двох днів).
«З метою підвищення технологічності рідкого Ризогуміну до його складу введено полісахаридно-білковий комплекс, який збільшує життєздатність азотфіксувальних бактерій, – розповідає доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Інституту Сергій Козар. – Це дозволило збільшити термін зберігання препарату до 2 місяців при +20°С, а обробку насіння можна проводити за 1 місяць до висіву. При цьому, як показали результати досліджень, приріст урожайності за завчасної бактеризації майже не поступається обробці насіння безпосередньо перед посівом, але в аграріїв значно розширюються можливості щодо маневреності та гнучкості застосування препарату».
Препарат Ризогумін показав високу ефективність у виробничих умовах, сприяючи приросту урожайності до 55,6%
Місцезнаходження |
Культура |
Урожайність, т/га |
Приріст, % |
|
контроль |
бактеризація |
|||
СТОВ «АгроМайстер», Солонянський р-н, Дніпропетровська обл. |
озимий горох |
2,8 |
4,33 |
54,6 |
СТОВ «АгроМайстер», Солонянський р-н, Дніпропетровська обл. |
ярий горох |
2,5 |
3,12 |
24,8 |
СПП «Мричко», Тернопільський р-н, Тернопільська обл. |
соя |
1,8 |
2,8 |
55,6 |
ФГ «Спас-2007», Білопільський р-н, Сумська обл. |
соя |
1,8 |
2,4 |
33,3 |
Як відомо, економічний ефект бактеризації насіння мікробними препаратами складається з вартості додаткового врожаю, економії мінеральних добрив, яка залежно від агрохімічних показників коливається від 20 до 60 кг/га діючої речовини та економії енерговитрат на виробництво зерна. Витрати на обробку насіння становлять лише 3-5% отриманого прибутку, а ефект від такої обробки важко переоцінити, адже передпосівна обробка насіння бобових культур біопрепаратами на основі бульбочкових бактерій є обов’язковим агроприйомом для підвищення їх урожайності та отримання якісної сільськогосподарської продукції.
Ланько Віктор Олексійович, директор Приватного акціонерного товариства «Чернігівське головне підприємство по племінній справі у тваринництві», Чернігівський район: «Кожний рік обробляємо насіння гороху «Ризогуміном» і бачимо позитивний результат по урожайності. Більше того, позитивний вплив на родючість ґрунту спостерігається і в подальшому. Наприклад, ріпак, посіяний після інокульованого гороху, навіть без внесення мінеральних добрив має дуже гарний стан (просто «бомба»). В цьому році надії на «Ризогумін» ще більші, адже вирощуємо горох без мінеральних добрив».
Герасенко Світлана Георгіївна, співзасновниця СФГ «Пролісок», Чернігівський район: «У 2021 році для передпосівної інокуляції сої застосували «Ризогумін». Дуже задоволені як кількістю бульбочок, так і урожайністю. Зверталися до Інституту і весною 2022 року, але на той час вони не працювали після наслідків облоги Чернігова, тому довелося скористатися іншим інокулянтом. В цьому році плануємо збільшити площу під сою і продовжити співпрацю з урахуванням цінової політики».
Соболь Анатолій Павлович, Прилуцький район: «Застосував «Ризогумін» під сою у 2021 році. Результатом задоволений. На жаль навесні 2022 року Інститут ще не відновився після ушкоджень, отриманих від активних бойових дій, і на весняну посівну кампанію ще не зміг постачати препарати. В майбутньому планую продовження співпраці».
Клименко Сергій Михайлович, Прилуцький район: «За рекомендацією знайомих у 2021 році вперше застосував «Ризогумін» для обробки насіння сої. Спостерігав за рослинами впродовж вегетації: залежно від типу ґрунту кількість бульбочок на корінні була різною, але їх було багато. Відповідно отримали і гарний урожай. Якщо буду сіяти сою в цьому році, то обов’язково скористаюся «Ризогуміном».
Віталій НАЗАРЕНКО