Торгівля у березенців – в крові
Селище Березна – нині центр однойменної громади – відоме не лише шляхетними родами Лисенків, Скиданів і Скоропадських, й, безперечно, визначним композитором та диригентом Григорієм Верьовкою, але й давньою традицією торгівлі. Торгівля у березенців, можна сказати, глибоко засіла у генетичній пам'яті. Тутешні люди – вельми підприємливі. Кажуть, при «совку» якщо бачили українця з городиною в москві, то він неодмінно був із Березного.
Теза про генетичну пам'ять і торгівлю насправді не є алегорією, адже березенці здавна розвивали ремесла та торгували. На початку XVII століття Березна навіть дістала Магдебурзьке право. Тут діяли цілі цехи шевців, кравців, кушнірів. А ще ярмарки… У Березні відбувалися щорічні три великі ярмарки: літній – на Вознесіння, другий наприкінці серпня – на Успення, третій – у грудні на Миколу. Кожний ярмарок працював два дні. Крім ярмарків, двічі на рік влаштовувались торжки перед Великоднем і Різдвом Христовим. А ще Березне славилося і своїми базарами, що відбувались тричі на тиждень. Тож, як бачимо, саме торгівля рухала прогрес колишнього містечка, що було навіть зрівняне в правах і вигодах з Черніговом і Ніжином.
Сучасну Березну і нині не можна уявити без торгівлі. Донедавна тут активно займались картоплею: вирощували, скуповували, возили на продаж. З війною картопляні ринки значно звузились, тож молодші й спритніші чоловіки перекинулись на заготівлю м’яса. Бачите на трасі авто з прицепчиком, в якому везуть худобу, – 90 відсотків, що заготівельник з Березни. От тільки знову біда – з кожним роком худоби стає все менше й менше, тож, мабуть, доведеться березенцям шукати собі інше заняття.
Пенсіонерку Ольгу Булко часто можна зустріти на Центральному ринку в Чернігові. Тут вона винаймає місце і торгує городиною, яку вирощує в Березні на присадибній ділянці. Каже, що цього року добре пішла молода картопля, на неї була хороша ціна.
Щоб отримати ранній врожай бульби, Ольга Василівна висаджує посадковий матеріал на початку квітня, а щоб пагони не замерзли, накриває картоплю агроволокном.
«Вже наприкінці травня ми маємо молоду картоплю, – ділиться досвідом Ольга Василівна. – Я саджу зазвичай ранні сорти «Біла роса» та «Рів’єра». Під картоплю відводжу п’ять соток».
За словами пенсіонерки, цього року ціна за кілограм молодої картоплі стартувала з 80 гривень. Потім опустилась до 60 гривень, а нині на базарі просять за кілограм бульби 25 гривень.
«Якщо ціна опуститься до 15 гривень, то сенсу їздити на базар не буде, – каже мешканка Березни. – Цей бізнес не простий: за місце треба платити, за оренду складу – плати, а ще ж 200 гривень віддай за дорогу власнику автомобіля».
Втім, на молодій картоплі підприємлива пенсіонерка все ж встигає заробити.
«Менше привезеш – більше візьмеш, – пояснює Ольга Василівна. – Саджати її дійсно вигідніше. Великих прибутків і статків на городині не заробиш, але все ж прибуток вона приносить. На гроші з городу я живу, а пенсію відкладаю».
Торговці з Березного прогнозують цього року високі ціни на товарну картоплю. І цьому є кілька причин. По-перше, життя значно подорожчало. По-друге, багато з виробників зменшили посіви під «другий хліб». У Березному, скажімо, власники великих полів цієї весни вивозили на смітник десятки, якщо не сотні тонн минулорічної картоплі.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора