|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 18:11 | 12.01.2021

Роман Самойленко віддає перевагу польським сортам Роман Самойленко віддає перевагу польським сортам

Гарбузовий край: перспективи олійного гарбуза на Чернігівщині

Гарбуз – замість картоплі! Олійний гарбуз в Україні перестає бути нішевою культурою через простоту вирощування та закупівельну ціну на насіння.

У прикордонній Янжулівці північної Семенівської громади Чернігівщини гарбузом займаються майже всі. Сіють від одного до п’ятнадцяти гектарів, а з заробленого від землі живуть цілими родинами. Кажуть, вирощувати гарбуз значно простіше за рентабельну картоплю, а віддача – практично така ж.

1yangulivka

 

Почав один, а підхопило все село

 

Невелике село Янжулівка на три сотні мешканців розташоване на самісінькому кордоні з північним сусідом. Образно кажучи, за крайніми городами вже Росія. Про те, що до російських задвірків всього кількасот метрів, сповіщають мобільні оператори «Вітаємо Вас у Росії». Тутешня говірка – це суміш російської мови та поліського діалекту, дещо грубувата, як, власне, і природа Полісся. Втім, північні люди відкриті та товариські. Чернігівщина, як відомо, відрізняється від більшості регіонів України густотою населення, а чернігівське Полісся і взагалі наближене за цим показником до Карпат, проте в Янжулівці все ж чимало молоді, більша частина якої працює в місцевому господарстві ТОВ «Янжулівка», що не лише орендує та обробляє довколишні паї, але й утримує тваринництво.

1polya

Заробляти на гарбузах в Янжулівці почали відносно недавно. Все завдяки одному місцевому жителю – вже покійному Сергію Кирієнку. Спочатку селянин спробував вирощувати картоплю, однак витрати та складність технології змусили чоловіка покинути затію. А от із гарбузом діло пішло. Побачивши це, янжулівці один за одним почали переймати приклад кмітливого односельця. Селяни розповідають, що було це років з десять тому. Тоді ще не було ні техніки, ні адекватної ціни на насіння. До речі, його спочатку селяни вибирали вручну, звозячи гарбузи докупи, а потім руками вибираючи насіння в мішки. Тоді ж у господарствах янжулівців з’явились і перші саморобні сушарки.

Нині у селі вже близько десятка гарбузових комбайнів. Це – не дорогі імпортні машини, які використовують агрохолдинги, а спеціально пристосовані причепні комбайни для невеликих одноосібних господарств від українського виробника техніки «Moroz».

 

Нескладна технологія

 

Олександр Гребінник всерйоз зайнявся гарбузом п’ять років тому. До того часу експериментував і вивчав технологію. Нині ж під гарбуз щороку відводить власні 10-15 гектарів.

«Чому обрали саме гарбуз, а не картоплю?» – цікавлюсь в Олександра.

«Все просто, – пояснює він. – В гарбуз треба менше капіталовкладень. Припустимо, в один гектар під картоплю треба вкласти близько 70 тисяч гривень, а тут в рази менше. Добриво підсипав, підживив – і, вважай, все».

На городі в господаря стоїть ЮМЗ з великою кабіною, а до нього причеплене те, що всі називають комбайном. Механізм у комбайні доволі простий: зібраний у валки гарбуз наколюється спеціальним колесом-підборщиком із шипами, після чого гарбуз подається у завантажувальний бункер, а далі вже – справа техніки.

1kombayn

Вітчизняний причепний гарбузовий комбайн

 

Він подрібнюється, доставляється шнеком до спеціального сита, де внаслідок сепарації насіння відокремлюється від м’якоті, соку, каші і потрапляє на виході у мішок. Процес відбувається без застосування води просто у полі. М’якоть, як і каша, соки виводиться на поле, де удобрює ґрунт. А от мішки їдуть додому. Далі насіння з мішків потрапляє на промивку у двокубову металеву бочку, що нагадує великі ночви з водою з водостоком. Насіння, що потрапило у воду, ретельно перемішують, таким чином відділяючи від нього рештки гарбуза. Очищене, воно спливає догори, а гарбузові залишки осідають внизу.

1nasinnya

Насіння перемивають у двокубовій ванні, а вичерпують ситом

 

Наступний етап – сушка. Це чи не найважливіший етап, адже саме від потужностей сушарки залежить, як швидко завершаться гарбузові жнива, бо ж сире насіння швидко зіпсується, а зіпсоване воно нікому не потрібне.

«Пропускна спроможність моєї сушарки – 400 кілограмів сухого насіння, – ділиться Олександр Гребінник. – Маючи таку сушарку, я прибираю до одного гектара в день. Сушарка, звісно, примітивна, але ефективна. Працює вона на дровах, – продовжує чоловік. – Насіння сохне на спеціальних металевих сітках, які тримаються на каркасі. Під низом – зварені до купи по колу десятилітрові бочки. Все обкладено цеглою – для безпеки. Повітря по бочках ганяє вентилятор, який працює від електромотора. За десять годин насіння повністю висихає».

1susarkasam

Олександр Гребінник біля саморобної сушарки

 

Янжулівець пояснює, що зі збутом товару проблем у селі немає. Все насіння скуповує один перекупник. Цього року ціна на старті – 68 гривень за один кілограм. Це – хороша ціна для тутешніх місць, проте не найкраща, і більше, ніж 75 гривень, не підійметься.

Люди пробували вийти на прямого закупівельника, однак той адресував їх до перекупника. З тими обсягами і за умов кооперації тутешні селяни могли б, звісно, подумати і про експорт на Польщу, одначе для цього потрібно, щоб насіння було ідеальним, а це означає – дороге промислове обладнання, яке самотужки янжулівці не потягнуть.

Олександр Гребінник, як і більшість тутешніх «гарбузяників», вирощує сорт гарбуза «Українська багатоплідна». Цього року врожайність по кругу склала близько 400 кілограмів сухого насіння з одного гектару. Заробіток рахуйте самі.

 

Польські сорти рентабельніші

 

400 кілограмів із гектаа – це не межа. Наприклад, польський сорт олійного гарбуза у тій самій Янжулівці дає понад 700 кілограмів сухого насіння з одного гектара. Переваги сорту «Данка Полька» встиг оцінити директор ТОВ «Янжулівка» Роман Самойленко. Основна робота чоловіка – в господарстві, а гарбуз – це додатковий заробіток.

«Період дозрівання цього сорту – близько 90 днів, – говорить чоловік. – Для наших північних широт важливо вчасно посіяти та зібрати. А справжнє тепло до нас приходить тільки у двадцятих числах травня, тож не всі сорти гарбуза підходять. Ця культура дуже чутлива до холоді, і навпаки, якщо є тепло і достатня кількість вологи, то насіння швидко сходить».

Минулого року Роман пробував вирощувати гарбуз з міжряддям під великий трактор – 2,5 метра, однак гарбузи виросли великі, що складно для комбайна. Тож цьогоріч він зменшив міжряддя до 1,4 метра. Каже, це дещо складніше у міжрядному обробітку, бо гарбуз має здатність швидко заплітатись, однак вихід насіння більший.

1garbuz

До речі, про технологію вирощування. Вона – доволі проста. Гарбуз можна сіяти пневматичними сівалками, щоправда, у декого не завжди виходить посіяти правильно, оскільки насіння має бути відкаліброване. Тож більшість янжулівців сіють вручну, нарізаючи неглибокі борони – 5-10 сантиметрів завглибшки, кладучи одну насінину на півметра. Туди ж у борозни кидають і добриво, переважно нітроамофоску. Витрата насіння – до 4 кілограмів на один гектар.

«У мене міжряддя 2,3 метра, – пояснює Олександр Гребінник. – Сію під великий трактор. Вже другий рік як міжрядний обробіток я не роблю, просто двічі бороную. В рядок сапкою також не заходжу. Можна обійти, а можна спрацювати гербіцидом. Однієї обробки достатньо у фазі чотирьох листків. Але боронування – до останнього, доки не загустить остаточно. З підживлення – 5 кілограмів карбаміду на один гектар по листу. Можна один раз, можна двічі. Треба дивитись по ситуації».

Ось і все! Через простоту вирощування гарбуз набуває популярності не лише в прикордонній Янжулівці, але й у сусідніх селах. Щоправда, не так масово, втім, тут все лише починається. Перспективи цієї культури – колосальні, принаймні для невеликих підсобних господарств.

 

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора

Схожі матеріали (за тегом)