|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 9:00 | 10.16.2021

Денис Стаценко на своєму полі Денис Стаценко на своєму полі

Денис Стаценко: «Ми будемо боротися за власний ринок»

Про засновника ТОВ «Поліська картопляна компанія» Дениса Стаценка, який вирощує картоплю для чіпсів на полях Семенівщини, газета «Чернігівщина» вже якось розповідала. А цього разу ми зустрілися, аби поговорити зовсім не про чіпсову сировину, а щоб дізнатися з перших вуст про проблеми сьогодення у картопляній сфері загалом.

Адже цього року на звітно-виборних загальних зборах Дениса Борисовича обрано президентом Української асоціації виробників картоплі (УАВК). Тож і розмова цього разу про проблеми, які сьогодні набувають неабиякої актуальності, що впливають певним чином як на безпосереднє вирощування бульби, так і на подальші процеси у її транспортуванні, переробці чи то реалізації.

 

Мета є!

 

Так вже повелося історично, що картопля – головний овоч для українців. Але ж перед тим, як потрапити до споживача, вона проходить певний шлях. І як споживчий продукт вона має бути якісною. На цьому під час нашої розмови наголосив Денис Стаценко.

denstac1

Виявляється, картопляна галузь, на відміну від інших, – поза конкуренцією.

– Якщо картопля якісна, вона завжди буде затребувана, – переконаний президент асоціації. – І оскільки не існує конкурентів у вирощуванні такої продукції, то ми тільки можемо допомагати один одному. Це якраз і є один із напрямків діяльності нашої Асоціації.

А щоб усунути проблеми, які роками накопичилися в картопляній галузі, новий керівник організації має намір інтенсифікувати напрямки щодо плідної взаємодії з урядовцями, парламентарями, керівництвом Держспоживслужби тощо.

– Мета такої співпраці – вивести на новий рівень картопляну індустрію, яка б мала змогу активно розвиватися, – підкреслив Денис Стаценко.

 

Боротьба за власний ринок

 

Сьогодні українська картопля не надходить до Росії, а російська, навпаки, – вільно реалізовується на наших ринках. Тож керівник ТОВ «Поліська картопляна компанія» дивується: якщо Росія повністю заборонила імпорт української картоплі та продуктів її переробки, то чому з Російської Федерації вона не потрапила до Переліку санкційних товарів, тобто заборонених до ввезення на митну територію України?

tecnos

Техніка обробляє грунт для картоплі

 

І це при тому, що за прогностичними даними, дві сусідні держави – Республіка Білорусь і Російська Федерація – розширюють площі з посадки промислової картоплі на 10-20%. Як розповів керівник-картопляр, два сезони поспіль ринки України засипають картоплею з Голландії, Польщі, країн Балтії, Румунії і Молдови.

Тож чи захистить Україна цьогоріч власний внутрішній ринок?

– В ЄС експортувати неможливо через невідповідність фітосанітарних вимог на законодавчому рівні, – каже Денис Стаценко. – Білорусь та деякі європейські країни, які не входять в ЄС, ввели правило: імпорт української картоплі лише з вільних карантинних ділянок. Молдова – остання країна, куди можна було експортувати картоплю, а тепер і вона закриває свій ринок для української картоплі. Всі країни навколо нас захищають свої ринки, а ми – ні. Тільки дзеркальні заходи з боку державних органів зможуть захистити вітчизняний ринок і підтримати картоплярів. Ми у свою чергу можемо забезпечити ринок якісною та недорогою продукцією.

Тож картопляр впевнений, що Україні обов’язково потрібно на державному рівні запровадити дзеркальні заходи до всіх країн, які зробили вітчизняну картоплю «невиїзною» і поставили галузь промислового картоплярства в невигідні умови.

kartopla

Посаджена картопля - в одній смузі по два ряди

 

Та у цьому сенсі випливає доволі-таки, погодьтеся, дивний аспект: хто лобіював вилучення російської картоплі та продуктів із неї з санкційного списку?

Новий керівник від імені очолюваного тим товариства надсилає відповідні листи як у профільне міністерство, так і безпосередньо Прем’єр-міністру з проханням посприяти вітчизняним виробникам, переглянути санкційний список і внести до нього російську картоплю та продукти її переробки.

– Нам обіцяють, що до початку сезону, тобто липня-серпня, картопля потрапить у цей список, але як буде насправді – нікому не відомо. Ми будемо боротися за власний ринок, – акцентує увагу Денис Стаценко. – Я вважаю, що про російську картоплю треба забути взагалі – як по імпорту, так і по експорту.

 

Перспективи

 

Для того, щоб картопляна галузь розвивалася, потрібні інвестиції у насіння, техніку, полив, сховища, – вважає керівник асоціації.

І якщо промислове картоплярство розвивається поступово, то кількість домогосподарств, які вирощують картоплю, – зменшується. Насамперед через те, що зменшується кількість сільського населення, а відтак відмирають села. Та й міграційний процес впливає неабияк! Молодь виїжджає із сіл чи то в місто, чи взагалі за кордон.

А от спрогнозувати ціни на столову картоплю неможливо, – зізнається Денис Стаценко.

– Усе залежить від того, який буде рік: врожайний чи ні. За сприятливих погодних умов ми зможемо забезпечити потреби ринку картоплею, – розмірковує молодий керівник. – Якщо буде посуха, доведеться пережити черговий дефіцит. Одним із найважливіших факторів розвитку картоплярства в Україні є нарощування виробничих площ зі зрошенням і підтримка в цьому держави. Тоді можна буде мінімізувати погодні ризики та створити стабільніший ринок столової картоплі. Важливо розуміти: якщо український ринок відкритий для дешевого імпорту, тоді верхню ціну картоплі диктувати буде саме він. Якщо минулого сезону ціна в Україні імпортованої європейської картоплі була 7-8 грн/кг, то саме ця планка визначала ціну на вітчизняну продукцію. Споживачам не так важливо, якого виробника вони купують продукцію, для них найважливіше – ціна та якість.

dobryvnes

Підготовка до внесення добрив у грунт

 

В Україні існує Державна програма з розвитку промислового картоплярства, перевагою якої фермери зможуть скористатися. Та чи ефективна вона в дії? Ось якої думки щодо цього засновник ТОВ «Поліська картопляна компанія»:

– Ця програма розрахована до 2025 року. Вона передбачає такі основні напрямки компенсацій: за насіння, будівництво й обладнання сховищ, підготовку до реалізації. Програма передбачає компенсацію у розмірі 60 млн грн, із них 30 млн грн – на сховища, 20 млн грн – на обладнання і 10 млн грн – на насіння. Зараз програма перебуває на розгляді в галузевому міністерстві.

Як зауважив Денис Стаценко, подавати пакет документів на компенсацію вартості картоплесховищ та обладнання потрібно безпосередньо в міністерство, а на насіння – в місцеві облдержадміністрації. За програмою компенсують до 50% вартості будівництва та обладнання для картоплесховищ. Модернізація їх також охоплюється цією компенсаційною нормою. Подавати документи на компенсацію потрібно до 1 листопада.

 

Сергій КОРДИК, фото автора

Схожі матеріали (за тегом)