Нещодавно у Варві відкрили меморіальну дошку на честь командувача українськими з’єднаннями в бою під Крутами Аверкія Гончаренка.

Пам’ятку розмістили на будівлі селищної ради. Сотник армії УНР Аверкій Гончаренко є уродженцем села Дащенки, що входить до складу Варвинської громади, колись це був Лохвицький повіт Полтавщини. Меморіальною дошкою керівництво селищної ради вирішило увіковічити пам'ять про славетного земляка.

«Щоб донести до майбутніх поколінь правду про істинних патріотів України», – пояснює голова громади Валентина Саверська-Лихошва.

Історичну важливість героїчної битви під Крутами та вагомість постаті борця за волю України засвідчують сучасні українські воїни. Доброволець чоти «Карпатська Січ», учасник об’єднання «Легіон свободи», боєць 5-ого окремого штурмового полку ЗСУ, військовий з позивним Мамай, який був на відкритті дошки, розповів, що до них у гості на Донбас завітав волонтер Олег зі Сполучених Штатів Америки. У його місті Парма, передмісті Клівленда, що в штаті Огайо, похований Аверкій Гончаренко. Тож Мамай із побратимами вирішили передати на могилу свічку, виготовлену з гільзи гранатомета, відстріляної в Бахмуті.

Громада Парми організувала панахиду біля місця поховання та зачитала послання з України: «Дорогий наш друже славної пам’яті Аверкій Гончаренко, зі споконвік українського Донбасу шлемо тобі наш вояцький привіт. Тут ми б’ємо того ж ворога, що бив і ти».

Могила Аверкія Гончаренка

Аверкій Гончаренко – одна з тих фігур в українській історії, кого вшановувати насмілюються тільки найбільш відчайдушні патріоти. Адже на його рахунку не лише такий факт, як командування українцями в бою під Крутами 29 січня 1918 року, а й служба в Українській дивізії «Галичина». Проте і там, і там Аверкій Матвійович як командир опікувався своїми бійцями, проводив українізацію вояків, усе життя опікувався українцями – інвалідами війни.

Після війни перевірку дивізії, яка на той час вже називалася Українською національною армією, здійснювали слідчі Британії, США і Франції. Жодних свідчень чи документів про воєнні злочини у діях бійців, зокрема Аверкія Гончаренка, не знайшли. Такий же висновок зробили і в Міжнародному військовому трибуналі в Нюрнберзі під час судового процесу над керівниками гітлерівської Німеччини.

Із 1947 року Гончаренко жив в еміграції: спочатку у Британії, а з 1952-го – у США. Разом із дружиною Зіною та дочкою Вірою він оселився у місті Парма штату Огайо. Там організував фонд допомоги скаліченим побратимам, займався ветеранськими справами.

У 2015 році в місті Бровари Київської області на честь Аверкія Гончаренка назвали одну з вулиць. На будівлі однієї з центральних вулиць районного центру Лохвиця Полтавської області на його честь встановлено меморіальну дошку (як зазначалося вище, село Дащенки, де народився Гончаренко, входило до Лохвицького повіту Полтавської губернії).

У Варві це вже друга спроба відкрити меморіальну дошку. Так, у лютому 2019-го року на честь полковника Гончаренка встановили меморіальну дошку. Однак у липні Варвинська селищна рада ухвалила рішення і демонтувала її. Причина демонтажу – «недотримання порядку і непогодження з селищною радою порядку вшанування національного героя».

Віталій НАЗАРЕНКО, фото з відкритих джерел