Щоранку, йдучи на роботу в сусіднє село, вона споглядає на шлях, що веде з центральної дороги до її будинку. Уявляє свою зустріч із рідною кровинкою. І хоча вже минуло кілька років з часу зникнення на війні її сина, вона чекає його й досі, бо сподівається, що він живий і, скоріше за все, в полоні, хоча відомостей про нього немає жодних.

Сорок чотири державні нагороди передали рідним полеглих оборонців начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус, головний капелан військ ОК «Північ» отець Антоній і військові.

Їхні безсмертні портрети виставлені на алеї двома шеренгами на шляху до пагорба, де височіє обеліск Слави. Спорудили священну алею недавно, але море сліз уже виплакано тут від рідних, що часто приходять сюди, щоб вгамувати душевну рану від нестихаючого сердечного щему, поговорити із синочком, коханим чоловіком чи найкращим у світі татусем.

В останній день березня у Чернігові на Красній площі зібралося близько сотні людей на мирну акцію підтримки полонених нацгвардійців з Чорнобильської АЕС, аби привернути увагу суспільства і чиновників до військових, які вже понад два роки перебувають у російському полоні.