Атакувати Чернігів безпілотниками росіяни почали вже напередодні Різдва – у Святвечір, 24 січня. Били по критичній інфраструктурі, навчальних закладах та багатоповерхівках. Однак найбільш трагічні наслідки – від влучання «шахеда» по п’ятиповерхівці неподалік обласної лікарні: було зруйновано два поверхи, десятки людей отримали поранення і, на жаль, одна жінка загинула.

Минулого тижня у Новгород-Сіверському районі внаслідок детонації вибухової частини збитого безпілотника двоє підлітків 15 років отримали уламкові поранення. На небезпечну знахідку хлопці натрапили в лісі поблизу Понорницької громади. Обоє були госпіталізовані до лікарні, наразі їх життю нічого не загрожує. У свою чергу рятувальники вкотре наголошують не наближатися до уламків збитих безпілотників і невідомих предметів.

13 жовтня росіяни цинічно вдарили по центру міста Семенівка Новгород-Сіверського району. Є загиблий чоловік та поранена жінка.

Вироком Деснянського районного суду Чернігова 50-річного чоловіка засуджено до 7 років ув’язнення за замах на вбивство голови однієї з селищних територіальних громад Чернігівського району.

Тарас Козуб – музикант і майстер традиційних народних інструментів. Після важкого поранення на фронті й ампутації руки він змайстрував для себе ортез. Не для того, щоб нормально функціонувати, а щоб знову грати. І звучати, як Україна.

Завдяки благодійному проєкту «Лікарі для героїв» уже провели майже три сотні операцій на обличчях військовим. Держава фінансові витрати на такі оперативні втручання не покриває, тож доводиться шукати донорів у громадах, бізнесі, серед небайдужих людей.

Юрій Жуковець встиг стати успішним бізнесменом до того, як взяв до рук зброю. У 19 років він керував агентством нерухомості, а у 20 – став власником компанії. Нерухомість, переговори, контракти – все це він добре знав і вмів.

Снайпер Дмитро Фінашин не просто вижив – він подолав межі можливого. Коли вже всі вважали його загиблим, а командування батальйону вирішило подавати «Фіна» на найвищу державну нагороду – посмертно, важкопоранений військовий не просто не здався – він повз до життя «сірою зоною», де кожен подих міг стати останнім.

«Я не хочу, щоб цю війну закінчували наші діти», – каже Василь Левченко, який після важкого поранення – ампутації руки, кількох операцій на нозі та обличчі – налаштований повертатися на фронт. Наразі він проходить ВЛК і запевняє, що в Силах оборони робота знайдеться для всіх. Кому, як не «Святому», це краще знати, адже на захисті країни він з 2014-го року.

На базі Чернігівської обласної лікарні відкрили новий реабілітаційний центр для поранених військових. Там щороку зможуть проходити якісну і безоплатну реабілітацію понад 1000 захисників і захисниць. Кожен пацієнт, залежно від важкості травми, може отримати від двох до восьми реабілітаційних циклів впродовж року.