Публікація про Прилуцьку районну лікарню, яку Ладанська, Линовицька, Малодівицька, Сухополов’янська та Яблунівська громади прирекли на виживання, відмовляючи у фінансуванні, звучить не просто як інформація – це тривожний сигнал про системну проблему, яка виходить далеко за межі однієї лікарні. Йдеться про базову справедливість: якщо медичний заклад обслуговує мешканців усього району, то й відповідальність за його існування має бути спільною.

Один із найстаріших медичних закладів півдня Чернігівщини – Прилуцька районна лікарня – після реформи децентралізації живе за рахунок медичних гарантій та спонсорської допомоги. Ні Прилуцька районна рада, ні п’ять громад-власників практично нічим не допомагають лікарні. Попри це престижний медзаклад приймає пацієнтів з усього об’єднаного Прилуцького району та Прилук, і навіть за відсутності фінансування розвивається та намагається заощаджувати. Все – завдяки професійному трудовому колективу та організаторським здібностям генерального директора заслуженого лікаря України Володимира Миколайовича Колейка.

У березні на Чернігівщину від німецьких партнерів надійшли 140 генераторів потужністю від 6,5 до 440 кВт. Вони призначені для обласного центру та громад п’яти районів задля забезпечення безперебійної роботи об’єктів життєзабезпечення та інших нагальних потреб.

Найближчим часом у Михайло-Коцюбинській громаді з’явиться публічна Wi-Fi зона. Усе необхідне обладнання громада вже отримала. Про дату запуску Wi-Fi точки доступу та місце її функціонування буде повідомлено додатково.

З першого січня оплата праці педагогів та працівників соціальної сфери зросла на третину. Крім базового підвищення, залишились і додаткові виплати – доплати у 2000 гривень для всіх педагогів та 4000 гривень для вчителів прифронтових територій. Прем’єр-міністр України чернігівка Юлія Свириденко заявила, що підвищення оплати праці педагогіві працівників соцзакладів є одним із пріоритетів уряду в межах політики безпечної та якісної освіти. Втім, як виявилось, уряд спромігся лише на постанову та пафосні заяви, а доплачувати доводиться громадам із власних бюджетів. Більшість платить мовчки, проте деякі не мовчать і вже вголос говорять про втрачені можливості та розбалансованість бюджетів.

З 1 вересня 2027 року усі українські школи перейдуть на 12-річну систему освіти. А учні, які закінчуватимуть 9-й клас, мають зробити свій вибір: іти в академічний ліцей – профільний, науковий, спеціалізований – чи у професійний коледж. Щодо старшої профільної школи, то її завданням буде забезпечити старшокласників знаннями, які відповідають їх майбутній професії. Починаючи з 10 класу учні зможуть обирати профілі навчання та предмети залежно від своїх зацікавлень і майбутньої професії.

Громади Чернігівщини отримали 15 потужних генераторів завдяки латвійським партнерам та українському посольству.

У 2025 році на Чернігівщині завдяки програмам компенсацій за працевлаштування роботу отримали 1028 громадян області. Компенсації від служби зайнятості надано 700 роботодавцям. Їм виплачено 20,8 млн грн.

На Чернігівщині триває набір фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, які допомагають захисникам адаптуватися до цивільного життя, отримати пільги, медичну реабілітацію та роботу. Кандидати мають бути громадянами України з освітою не нижче бакалавра, а подати заяву та пройти тестування можна через платформу «е-Ветеран». Наразі у тринадцяти громадах області є 14 вакантних посад фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб.

Для проходження опалювального сезону Бельгія ще на початку зими поставила Чернігівщині 28 мобільних котелень.